МИСТЕЦТВО

 
П'ятниця,
16 листопада
2018 року
   В Україні відзначають День працівників радіо, телебачення та зв'язку

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Сьогодні в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку.
   Свято встановлено «...на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення та галузей зв’язку України...» згідно з Указом Президента «Про День працівників радіо, телебачення та зв’язку» від 11 листопада 1994 року.
   Історія свята розпочалася 16 листопада 1924 року, коли у Харкові в ефір вийшла перша в Україні радіопрограма. Відтоді журналісти та працівники сфери радіо відзначали цей день як професійне свято.
   Нині ж до них долучилися телевізійники, представники інтернет-ЗМІ. Цей день відзначають і фахівці зв’язку, що забезпечують роботу телефонних мереж та мереж Інтернет-зв’язку.

   
З посиланням на укрінформ
Четвер,
15 листопада
2018 року
   Українська скрипалька перемогла у міжнародному конкурсі імені Лонг і Тібо

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент України Петро Порошенко привітав українську скрипальку Діану Тищенко з перемогою у престижному міжнародному конкурсі імені Лонг і Тібо.
Привітання глава держави оприлюднив у Facebook.
   "Фантастична перемога української скрипальки Діани Тищенко на престижному міжнародному конкурсі імені Лонг і Тібо вразила шанувальників класичної музики з усього світу. Майстерність її виконання та непересічний талант викликають захват у слухачів та повагу колег. Щиро вітаю з такою важливою перемогою! Наші - найкращі!" - написав Порошенко.
   Конкурс імені Лонг і Тібо - міжнародний конкурс академічних піаністів і скрипалів, що проводиться у Парижі з 1943 року і заснований піаністкою Маргеріт Лон та скрипалем Жаком Тібо.
   Спочатку конкурс був особистою ініціативою Лонг і Тібо, що самостійно шукали для нього меценатів. З 1957 р. конкурс підтримується державою.
   У 1943-1949 роках конкурс проводився раз на три роки, потім кожні два роки. З 1983 року, за зразком Конкурсу імені королеви Єлизавети, номінації конкурсу були розведені по різних роках, і тепер конкурс проходить трирічний цикл: у перший рік змагаються піаністи, у другий - скрипалі, а на третій рік проходять урочисті концерти.

   
З посиланням на укрінформ
Середа,
14 листопада
2018 року
   У Львові відкрився ХVII Міжнародний оперний фестиваль

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У Львові оперою Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй” відкрився ХVII Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької.
   У церемонії відкриття взяла участь перша леді України Марина Порошенко.
   “Оперний фестиваль у Львові — це один із 298 проектів, які пройшли відбір Українського культурного фонду. Проект цього фестивалю оцінили у 85 балів, це — дуже високий результат, тому він і отримав від нас грантову підтримку», — зазначила Марина Порошенко.
   Український культурний фонд виділив для проведення фестивалю 1,5 млн грн.
   Фестиваль оперного мистецтва супроводжує виставка "OPERA ART", на якій представлені елементи декорацій сценографів театру — Євгена Лисика й Тадея і Михайла Риндзаків, а також театральні костюми Оксани Зінченко.
   Фестиваль Соломії Крушельницької проходить уже 30 років поспіль і є одним із найдавніших оперних фестивалів в Україні. Цього року він зібрав три театри та 650 співаків з України, Польщі, Румунії, Австрії та Молдови.
Вівторок,
13 листопада
2018 року
   У Києві пройде XІ Світовий Конґрес Українців

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   24-27 листопада у Києві відбудеться XІ Світовий Конґрес Українців (XI Конґрес СКУ), який підсумує діяльність організації за 2013-2018 роки, крім того буде обрано новий склад керівних органів СКУ.
   Цей Конґрес пройде під цьогорічним гаслом СКУ “Зміцнюймо українську державність для кращого майбутнього!”, повідомляється на сайті СКУ.
   На пoчатку XI Конґресу СКУ його учасники долучаться до державних заходів України у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 рр., які в цей час будуть проходити в Києві.  
   У роботі XI Конґресу СКУ візьмуть участь делегати та гості з мережі СКУ, яка на сьогодні охоплює 57 країн світу, а також почесні гості - державні високопосадовці та представники громадянського суспільства з України і країн проживання української діаспори.
   Протягом XI Конґресу СКУ буде представлено діяльність структур СКУ і його складових організацій та обговорено актуальні для української спільноти питання під час низки сесій і круглих столів. Делегати та гості XI Конґресу СКУ розглянуть теми, які пов’язані з міжнародною підтримкою України в питаннях оборони, реформування, економіки і гуманітарної допомоги; з позитивним іміджем України, закордонним українством, українською національною пам’яттю, українською мовою, розвитком українських громад у різних регіонах світу, формуванням свідомих українців, українським молодіжним рухом та зі співпрацею українців діаспори з етнічними і релігійними громадами країн світу.
   У останній день XI Конґресу СКУ, 27 листопада, буде обрано новий склад керівних органів СКУ.
Понеділок,
12 листопада
2018 року
   Цей день в історії: 51 рік тому відбувся перший Світовий конгрес українців

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   12-19 листопада 1967 року в Нью-Йорку проходив конгрес, що дістав назву Конгрес Свободи та став першою масовою маніфестацією української єдності в церковній, громадській і політичній сферах життя.
Участь у цих зборах взяли понад тисячу делегатів з 17 країн світу. На цьому Конгресі було прийнято рішення про створення Світового Конгресу Вільних Українців, який після проголошення незалежності України був перейменований на Світовий Конгрес Українців (СКУ).
   Відкриваючи перший Конгрес СКВУ в Нью-Йорку, отець-прелат Василь Кушнір, якого пізніше обрали першим президентом СКВУ, сказав: «У розбудженій духовності і совісті вільного українця Світовий Конгрес Вільних Українців ставить програму: Україна мусить бути українською; найніжніші струни наших почувань мусять бути українськими; молода українська генерація мусить бути українською; Україні ми мусимо приготувати майбутність радіснішу і гіднішу, ніж усі її дотеперішні найсвітліші історичні дні…»
   На сьогодні, Світовий Конгрес Українців одна з найвпливовіших проукраїнських сил у світі. Він об’єднує українців у 57-ми країнах, що мають спільне бачення, спільно діють у зміцненні позицій світового українства на міжнародному рівні та спільно підтримують народ України в прагненні жити в незалежній, територіально цілісній, реформованій та європейській Українській державі.
   У 2003 році СКУ визнаний Економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом, а у 2018 Конгрес набув статусу учасника міжнародної неурядової організації в Раді Європи.
П'ятниця,
09 листопада
2018 року
   Сьогодні День української писемності та мови

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   День української писемності та мови відзначається 9 листопада.
Його встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій... в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
   Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті минулих літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.
   Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
   Назву «українська мова» вживали починаючи з XVI ст. на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.
   Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
   Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном. Найголовніше в ньому – це і перевірка знань, а також солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.  
Четвер,
08 листопада
2018 року
   Український стенд представили на книжковому ярмарку у Відні

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У Відні у середу відкрилася міжнародна книжкова виставка-ярмарок Buch Wien, яка триватиме до 11 листопада.
   Як повідомлялося, цього року на Віденській книжковій виставці буде представлено і український національний стенд, що презентуватиме 4 видавництва: "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", "Родовід", "Фоліо", "Видавництво Старого Лева". На стенді також будуть книги українських авторів, що видаються в Австрії німецькою мовою.
   Національний стенд та українська програма підготовлені й організовані Посольством України в Австрії. "В рамках виставки відбудуться читання одного з найвідоміших сучасних українських письменників Андрія Куркова та української письменниці з Одеси Мар'яни Гапоненко, яка вже багато років живе в Австрії і пише німецькою мовою. Ще один хайлайт - українська актриса Бургтеатра Марта Кізима прочитає двома мовами уривки з твору Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", - додали у диппредставництві.
   І Курков, і Гапоненко - добре знані імена для німецькомовних читачів. Під час ярмарку Андрій Курков презентуватиме свій роман "Шенгенська історія", виданий австрійським видавництвом Haymon Verlag під назвою Kartographie der Freiheit ("Картографія свободи"), а Мар'яна Гапоненко - новий роман Dorfgescheite ("Сільський мудрець"), виданий мюнхенським C.H.Beck.
   Крім того, окремий стенд на Buch Wien представить літературна корпорація з Чернівців Meridian Czernowitz, яке цьогоріч виступатиме з проектом "Пауль Целан 100. Меридіан великого майстра німецької мови: Чернівці-Париж-Вічність 2018". Андрій Любка, Ігор Померанцев та Євгенія Лопата виступатимуть з презентацією проекту та дискусією про життя і творчість Пауля Целана.
   Усі охочі зможуть особисто поспілкуватись з авторами Meridian Czernowitz під час вечору-зустрічі 7 листопада у віденському ресторані Schrnk. Ще одним гостем заходу стане Сергій Жадан.
Середа,
07 листопада
2018 року
   У Вінниці відбудеться міжнародний фестиваль саксофонної музики ім. Адольфа Сакса

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У Вінниці в суботу та неділю відбудеться V Міжнародний фестиваль саксофонної музики імені Адольфа Сакса - Vinnytsia Adolphe Sax Festival-2018.
   Про це кповідомив саксофоніст-засновник фестивалю Євген Попель.
   "За час існування нашого фестивалю саксофонна культура України зробила шалений крок уперед, з’явилось багато чудових музикантів та колективів, які не поступаються закордонним колегам. У Європі наші саксофоністи нарозхват, і ми пишаємося, що на ювілейному, п’ятому, фестивалі Vinnytsia Adolphe Sax Festival на вінницькій сцені виступатимуть найкращі українські виконавці", - наголосив Попель.
   За його словами, фестиваль триватиме упродовж двох днів, - 10 та 11 листопада. Першого фестивального дня у Вінницькій обласній філармонії відбудеться концерт "Sax Recital", учасниками якого стануть одні з найкращих саксофоністів України: Артем Голоднюк (Київ), Данило Довбиш (Київ), Євген Попель (Вінниця). Під акомпанемент піаніно вони усі разом, у дуетах та сольно заграють композиції французьких композиторів Франсіса Пуленка, Габріеля Форе, Жоржа Бізе, Жюля Демерсмана та багатьох інших всесвітньовідомих композиторів.
   Продовжиться фестиваль у неділю концертом унікального ансамблю з 12 саксофоністів Ukrainian Saxophone Ensemble, які виступлять з новою ексклюзивною програмою "Коло" у Вінницькому обласному муздрамтеатрі ім. М. Садовського. Вони виконуватимуть український фольклор, старовинні обрядові композиції, легендарний "Щедрик" та інші відомі мелодії у новому прочитанні.
   Також у ході фестивалю відбудуться майстер-класи від відомих саксофоністів.
Вівторок,
06 листопада
2018 року
   У Каховці 7-11 листопада відбудеться фестиваль «Дні українського кіно»

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Фестиваль «Дні українського кіно», організований Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість» за підтримки Міністерства інформаційної політики України, 7-11 листопада пройде у м. Каховка (Херсонська область).
   Про це повідомляється на сторінці МІП у Facebook.
   «Molodist Kyiv International Film Festival продовжує здійснювати проект «Дні українського кіно»! 7-11 листопада - Каховка (Херсонська область). Місце проведення: МПК «Меліоратор» (пр-т Європейський, 12). За підтримки Міністерство інформаційної політики України», - йдеться у повідомленні.
   Цього тижня тут покажуть шість нових українських фільмів, серед яких знакові стрічки «Кіборги» та «Чужа молитва», мультфільм «Викрадена принцеса» та перше українське фентезі «Сторожова застава».
   Організатори показують сучасне українське кіно у містах, де немає кінотеатрів. Усю необхідну для показів техніку - кінопроектор, екран, звукове обладнання тощо - вони беруть із собою.
Понеділок,
05 листопада
2018 року
   Київ визначився зі своїми головними туристичними маршрутами й локаціями

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Основні маршрути та локації для туристів офіційно затвердили в Києві для створення позитивного іміджу міста як туристичної столиці європейського рівня.
У Київській міській державній адміністрації очікують, що це стимулюватиме збільшення туристичних потоків і розвиток екскурсійної справи.
   "Затвердження списку основних туристичних маршрутів на рівні міста сприятиме розвитку туристичної інфраструктури навколо означених напрямів, поліпшенню транспортної логістики та створенню додаткових сервісів для туристів", – зазначив заступник голови Київської міської державної адміністрації В'ячеслав Непоп.
   Гостям столиці, зокрема, запропонують екскурсійний маршрут, який проходить через Софійську площу, вулицею Володимирською (будинок 1-13), через Андріївський узвіз, Контрактову площу, вулицями Костянтинівською (будинок 1-19), Межигірською (будинок 2-18), Спаською (будинок 1-7), Петра Сагайдачного, через Поштову площу та Дніпровську набережну, фунікулер, Михайлівську площу.
   Маршрут № 2: Майдан Незалежності, вулиця Хрещатик (будинок 20-28), вулиця Прорізна, Золоті ворота (Золотоворітський сквер), вулиця Володимирська (будинок 38-24), Софійська площа, Пейзажна алея, Воздвиженська околиця (сходи, вулиця Гончарна, вулиця Воздвиженська), вулиця Верхній Вал, вулиця Нижній Вал, Контрактова площа, вулиця Петра Сагайдачного, Поштова площа, фунікулер, парк "Володимирська гірка", арка Дружби народів (парк Хрещатий).
   Маршрут № 3: Майдан Незалежності, вулиця Софіївська, Софійська площа, Андріївський узвіз, Контрактова площа, вулиця Петра Сагайдачного, Поштова площа, фунікулер, парк "Володимирська гірка", арка Дружби народів (парк Хрещатий), парк "Міський сад", Маріїнський парк, парк Вічної слави, вулиця Лаврська, Києво-Печерська лавра, Національний музей історії України у Другій світовій війні, а також інші туристичні локації: Гідропарк (о. Венеціанський), Труханів острів, музей "Київська фортеця" (вулиця Госпітальна, 24А), Сирецький дендропарк .
   У КМДА зазначають, що основні туристичні маршрути та локації були обрані за рівнем популярності серед киян і гостей міста, зокрема з урахуванням проведених соціологічних досліджень в межах розвитку туристичного та громадського простору в Подільському і Шевченківському районах міста Києва.

П'ятниця,
02 листопада
2018 року
   Сьогодні виповнюється 310 років з дня Батуринської трагедії

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Цього дня у 1708 році сталася Батуринська трагедія, або "Різанина в Батурині", коли під час каральної операції російські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили гетьманську столицю Батурин і зруйнували її.
   Як відомо, під час Північної війни гетьман України Іван Мазепа пристав на бік шведського короля Карла ХІІ. Вирушивши на з'єднання зі шведами, Мазепа залишив для оборони Батурина близько 8 тисяч вояків на чолі з полковником Дмитром Чечелем та гарматним осавулом Фрідріхом Кенігсеком. Вони отримали чіткий наказ гетьмана: московитів до міста не пускати. І цьому наказу старшини залишалися вірними до кінця.
   Дізнавшись про вчинок Мазепи, московський цар Петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні Олександру Меншикову зрівняти Батурин із землею. Однак взяти штурмом гетьманську столицю війська Меншикова не змогли. Тоді московити вдалися до погроз: мовляв, якщо не здастеся, сувора царська кара ляже на ваші сім'ї. Та й ці погрози не злякали оборонців Батурина. Однак, знайшовся зрадник - сотник Іван Ніс вказав осадникам на потаємні ходи під мурами, які вели в місто.
   Через ті проходи і вдерлися московські війська всередину міста, почали вуличні бої та жорстоку різанину. Солдати Меншикова не жаліли нікого: ні дітей, ні жінок, ні старих людей. Різанина тривала два дні. Взятих у полон козаків після катувань страчували і пускали їх тіла на плотах вниз по річці Сейм для залякування населення. Захопленого у бою організатора оборони Дмитра Чечеля привезли до Глухова і колесували перед Петром І. Зрештою, Батурин був пограбований, фортеця, церкви та будинки спалені, а 15 тисяч мешканців міста знищені.
   На жаль, гетьман зі шведським військом прийшли на допомогу Батурину запізно. Вони застали лише повне безлюддя, руїни і гори трупів. Як свідчать історичні джерела, коли Мазепа, 7 листопада 1708 року, побачив наслідки московського погрому Батурина, «це видовище вразило його в саме серце».
   Знищенням Батурина московськими військами стало лише початком кривавих злочинів, що скоїли росіяни - дуже скоро хвиля терору захлиснула усю північну Україну.
Четвер,
01 листопада
2018 року
   Унікальні речі воїна-кімерійця показали у Львові

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Раритетні артефакти – бронзові атрибути воїна-кімерійця, що належать до середини чи другої половини VIII ст. до н. е., – презентували у Львівському музеї історії релігії.
   "Церемоніальний шолом, виготовлений етруськими майстрами, пишно декорована давньогрецька пласка жертовна чаша – фіала, елементи колісничної упряжі – всі ці артефакти, датовані серединою-другою половиною VIII ст. до н. е. Безцінні експонати передав музею невідомий, який викупив їх через Інтернет. Його умова, що раритети будуть виставлені в експозиції, а також стануть предметом наукового дослідження і будуть описані в монографії, яку присвятять світлій пам’яті матері цього мецената", - розповів доктор історичних наук Микола Бандрівський.
   За словами вченого-археолога, такими експонатами могли б пишатися Лувр, Британський музей чи будь-який інший музей світу. Адже це – один із найбільш ранніх зразків захисного озброєння на території Центральної Європи, збережений у такому гарному стані.
   Бандрівський зазначив, що такі етруські шоломи відомі в Європі лише на Апенінському півострові й на заході України.
   Як вважають науковці, знайдені речі могли належати особі вершницької аристократії, представники якої оточували себе вишуканими й елітарно-знаковими обладунками.
   Найближчим часом унікальні обладунки, згідно з побажанням дарувальника, віддадуть на спектральний аналіз у лабораторію Львівської політехніки.

©  Україна
     м.Київ
     2015 р. - 2018 р.