НОВИНИ БІЗНЕСУ

П´ятниця,
17 серпня
2018 року
   Доллар все ближе к психологической отметке в 28 гривень

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Национальный банк Украины сегодня, 17 августа, проведет аукцион по продаже иностранной валюты объемом до 50 млн долл.
   Как сообщается на сайте НБУ, заявки на участие в торгах принимаются до 11-30, а результаты аукциона будут обнародованы на сайте регулятора.
   По информации дилеров коммерческих банков, котировки гривни к доллару США на межбанковском валютном рынке к 11:00 установились на уровне 27,91/27,94 грн/долл.
   Как сообщал УНИАН, в четверг, 16 августа, котировки гривни к доллару США на межбанковском валютном рынке Украины к закрытию торгов установились на уровне 27,75/27,78 грн/долл.
   Котировки гривни по отношению к евро находятся на уровне 31,64/31,67 грн/евро, по отношению к российскому рублю – на уровне 0,41/0,42 грн/рубль.

Четвер,
16 серпня
2018 року
   Світовий банк готує гарантійну операцію на підтримку реформ в Україні

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Світовий банк на прохання уряду України здійснює підготовку гарантійної операції на підтримку основних реформ для економічного зростання, фіскальної сталості та покращення урядування.
   Про це повідомили з прес-служби СБ.
   "Після завершення підготовки та затвердження нової операції, Україна отримає гарантію від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на суму $650 мільйонів, яка допоможе запозичити близько $800 мільйонів на зовнішніх ринках", - йдеться у повідомленні.
   Проте, зауважили у Світовому банку, для того, щоб нова операція стала можливою, необхідно підтвердження завершення всіх дій щодо розпочатих реформ та сприятлива макроекономічна ситуація. В цьому контексті критичним є набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні»(N8331д) та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» »(N6027д), які були прийняті Верховною Радою України у липні 2018 р. Також критичним для уряду є досягнення угоди з Міжнародним валютним фондом щодо Четвертого перегляду програми кредитування, без якої нова гарантійна операція не зможе бути здійснена.
   Світовий банк закликає уряд України завершити всі необхідні дії щодо розпочатих реформ та досягти угоди з МВФ щодо Четвертого перегляду програми.

Середа,
15 серпня
2018 року
   В НБУ розповіли, чому долар та євро дорожчають

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Здорожчення долара та євро - сезонне явище, що чітко демонструє досвід останніх чотирьох років.
   Про це заявив заступник голови Національного банку України (НБУ) Олег Чурій в ефірі Радіо НВ.
   "Сезонність залежить від сільськогосподарського періоду. Ми ж аграрна країна. На сьогодні близько 45% експорту займає аграрна продукція. Україна експортує зерно. Україна №2 з експорту кукурудзи. Перше місце ми займаємо у експорті сонячної олії. Коли йде експорт, то іде і виручка. З іншої сторони потрібно розуміти, що Україна має економіку, яка не повністю знаходить на світлій стороні. Зокрема, велика частина аграрного сектору знаходиться в тіні", -  сказав він.
   Також він нагадав, що у  2016 році коливання почалися у вересні, у 2017 році - у серпні, в цього року - у липні.
   "Причина проста. Курс важливий для бізнесу і населення. Вони (бізнес, - ред.) подивилися на це,  і зрозуміли, що сенсу чекати вересня нема, тому купили валюту у серпні. Гадаю, що цього року відбулася така ж сама ситуація. Ми бачимо тут психологічний вплив. Я б не назвав те, що відбувається на сьогодні, панікою, але є певна нервозність. Коливання не є ознакою кризи", -  зазначив Чурій.
   Також відповідаючи на питання про причини зниження курсу евро, замголови НБУ заявив, що на евро впливають зовсім інші фактори.
   "Всі інші курси є похідними від долара. Останнім часом на ринках, які розвиваються, ситуація досить нестабільна. За місяць гривня девальвувала на десь на 4%, а південно-африканська валюта девальвувала на 10%", - додав він.
   Нагадаємо: офіційний курс гривні до долара США у вівторок, 14 серпня, було встановлено на рівні 27,3444 грн за долар проти 27,2456 грн за долар у понеділок, гривні до євро встановлено на рівні 31,1809 грн проти 31,2126 грн напередодні.
Вівторок,
14 серпня
2018 року
   Канадці передадуть українській армії снайперських гвинтівок на $770 тисяч

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Канадська компанія PGW Defense Technologies, яка спеціалізується на оборонних технологіях, підтвердила договір із Україною про постачання снайперських гвинтівок на суму близько $770 тис.
   Про це в інтерв’ю UATV розповів власник компанії PGW Defense Technologies Росс Спагруд.
   “Чимало канадців мають українське походження, і я абсолютно впевнений, що кожен українець у Канаді, напевно, підтримує схожі ініціативи щодо захисту потреб своєї Батьківщини”, – заявив Спагруд.
   Угода передбачає постачання систем снайперської гвинтівки LRT-3, 0,50 калібру, а також певну післяпродажну підтримку, обслуговування та навчання.
  За його словами, зброю, швидше за все, доставлять уже восени цього року.

Понеділок,
13 серпня
2018 року
   Продовження співпраці з МВФ є ключовим для кредитоспроможності України - Fitch

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом є ключовим фактором суверенної кредитоспроможності України, пом'якшуючи низьку ліквідність і знижуючи ризики рефінансування.
   Як йдеться в повідомленні міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, фінансування МВФ є ключем до збереження міжнародних резервів нашої країни і зростання обсягу платежів за суверенними боргами.
   В агентстві нагадали, що при підтвердженні суверенного рейтингу України в квітні очікували завершення четвертого перегляду програми в третьому кварталі 2018 року.
   За інформацією Fitch, основними невирішеними питаннями залишаються зміни в бюджеті 2018 роки для досягнення 2,5% дефіциту щодо ВВП згідно з програмою і коригування тарифів на газ для домогосподарств.
   Як повідомлялося, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента України в іноземній і національній валюті на рівні «B-» зі стабільним прогнозом.

П´ятниця,
10 серпня
2018 року
   Поїзди Укрзалізниці розділять на три класи

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   До кінця літа "Укрзалізниця" розділить потяги на класи - комфорт, стандарт та економ.
   Про це в інтерв'ю Depo.ua розповів начальник департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення Олександр Красноштан.
   "Зараз ми знаходимося на фінальній стадії узгодження змін з Мінінфраструктури. Ідея в тому, що якщо пасажир купує квиток на поїзд класу комфорт, він отримає новий вагон (термін служби до 10 років), біотуалети, кондиціонер і т. д. Це буде повний пакет послуг. Ми припускаємо, що в поїздах класу комфорт будуть тільки купе і СВ-вагони. Маршрутна швидкість у таких поїздах буде складати не менше 70 км/год, це буде найбільш зручний час прибуття поїзда", - зазначив Красноштан.
   За його словами, у поїздах типу стандарт будуть допускатися плацкарти хорошого рівня, з кондиціонером, з біотуалетом. У цих поїздах буде швидкість менше, ніж 70 км/год.
   В економ-поїздах будуть вагони старше, можливо відсутність біотуалету і кондиціонера.
   Як зазначається, якщо на напрямку курсує один потяг, це буде економ-клас для доступності всім категоріям пасажирів.
   "Що стосується вартості, то ми хочемо, щоб ціну квитка на поїзди класу комфорт та стандарт ми могли регулювати самі, а регулювання ціни за потяги класу економ залишити за державою", - підкреслив Красноштан.
   Класовість поїздів будуть готові ввести до кінця літа.

Четвер,
09 серпня
2018 року
   Обвал биткоина: рынок криптовалют рухнул до минимума за девять месяцев

   Со ссылкой на сегодня информационно-правовой журнал "СПЕЦИАЛЬНЫЙ КОММЕНТАРИЙ" сообщает:



   Из-за активных распродаж капитализация рынка криптовалют опустилась до 230 млрд долларов. Этот уровень стал минимальным с ноября 2017 года. Капитализация Bitcoin занимает больше 48% рынка.
   Причиной распродажи, как поясняют аналитики Bloomberg, стало то, что Комиссия по ценным бумагам и биржам США (SEC) отложила принятие решения относительно биткоин-ETF – биржевого фонда биткоина.
   Одобрение таких фондов означало бы более широкое признание криптовалют американским регулятором.
Курс Bitcoin на этом фоне потерял в цене 500 долларов, упав на 6%. Его курс снизился до 6,4 – 6,7 тыс. долларов. Всего с начала года биткоин потерял 55% стоимости. Криптовалюта Ripple (XRP) к завершению торгов 8 августа подешевела на 12%, а Ethereum и Litecoin – на 5%.
   Впрочем, стоимость биткоина еще не достигла минимума за год – в начале осени-2017, перед серьезным ростом, криптовалюты стоила дешевле 5000 долларов.
   Напомним, аналитик CoinDesk Омкар Годбоул прогнозирует, что нисходящий тренд на рынке криптовалют продолжится, а биткоин может подешеветь даже до отметки 6000 долларов.
   Ранее знаменитый американский инвестор Билл Миллер предсказал крах большинства криптовалют. При этом Миллер владеет значительным объемом биткоинов в рамках совместной инвестиции, а также держит "довольно ощутимую" позицию, криптовалюту для которой он покупал в среднем по 300 долларов за единицу.
   В то же время, старший аналитик инвестиционной платформы eToro Мати Гринспен убежден, что лучшие времена для биткоина еще впереди и, вполне вероятно, что криптоинвесторы находятся на пороге мощного "бычьего ралли".
Середа,
08 серпня
2018 року
   Гройсман - про Укрзалізницю: Відмотуємо схеми й вираховуємо ворогів

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Восени Україна розраховує ввести в експлуатацію перші локомотиви, які будуть вироблені і укомплектовані для ПАТ «Укрзалізниця» по коопераційному договору з американським гігантом «General Electric».
   Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє Урядовий портал.
   «Восени починаємо отримувати новий рухомий склад - по планах спільного виробництва «General Electric». Ми багато втратили (рухомого складу) на окупованій території. Але компанія задіяна, справи йдуть», - сказав Гройсман.
   Глава уряду звернув також увагу, що одночасно з оновленням фондів відбувається й оновлення управління державною компанією, викорінення тіньових оборудок і ручного керування, яке спостерігалося в минулі періоди. «Компанія – мільярдер, «Укрзалізниця», була окутана усілякими схемами і вузлами. Починаємо відмотувати, вичисляти ворогів і виводити ситуацію із стану занепаду», - наголосив Прем’єр-міністр.
   23 лютого поточного року відбулося підписання Рамкової Угоди загальною вартістю до 1 млрд дол. США, що передбачає довгострокову 15-річну співпрацю між ПАТ “Укрзалізниця” та «General Elecrtic». Угода ознаменовує початок якісно нового етапу розвитку транспортної залізничної системи України, що сприятиме залученню нових технологій, створенню нових робочих місць та розвитку експортного потенціалу України.
   Коментуючи домовленості, Прем’єр-міністр відзначав, що динамічні переговори з GE тривали лише п'ять місяців та привели до підписання безпрецедентної угоди. «Мій уряд завжди готовий підтримувати інноваційні інвестиції задля створення продуктів з високою доданою вартістю та нових робочих місць в Україні», - говорив Глава уряду.
   За інформацією ПАТ «Укрзалізниця», перший локомотив General Electric серії GE Evolution ТЕ33АС у серпні морем відправиться до України на Крюківський вагонобудівний завод, де його доукомплектують. Всього обсяг партії, яку поставить General Electric, становитиме не менше 30 машин. І вона, як планується, стане лише початком багаторічної співпраці.

Вівторок,
07 серпня
2018 року
   "Газпром" припиняє позичати гроші через суди із "Нафтогазом"

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Арешт активів "Газпрому" у Великобританії в рамках суперечки з "Нафтогазом" обмежує російський концерн залучення кредитів в іноземних банків.
   Про це повідомляє Reuters з посиланням на три джерела, знайомі з ситуацією.
   "Програма запозичень "Газпрому" зупинена через ризик заморожування коштів, що перераховуються російському концерну", - повідомило джерело.
   Зазначається, що після арешту активів у Англії один з банків заморозив кредитну угоду до прояснення ситуації. Банк джерело не назвало.
   Раніше "Нафтогаз" ініціював процес арешту активів "Газпрому" в Голландії, Швейцарії та Великобританії. Лондонський суд у червні ухвалив заморозити активи "Газпрому" у Великобританії в рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражу, за результатами якого російський газовий монополіст має виплатити Києву $2,56 мільярда.
   "Газпром" з рішенням Стокгольмського арбітражу не згоден і намагається його оскаржити.
   "Британський вердикт, швидше за все, налякав банкірів, які традиційно працюють з "Газпромом" на міжнародному ринку", - сказав ще один співрозмовник.
   "У моєму розумінні, під дію підпадають розрахунки іноземних банків, які йдуть через Лондон, але комплаєнс банків, зареєстрованих в інших юрисдикціях, може зайняти обережну позицію і теж блокувати операції навіть без прямої заборони", - сказав він.
   "Газпром" не відповів на запит Reuters.
   У березні "Газпром" схвалив залучення в 2018 році двосторонніх і клубних кредитів на суму до 4 мільярдів євро.
   "Якщо "Газпром" не знайде рішення для зняття арешту активів, то програму позик на зовнішньому ринку йому навряд чи вдасться виконати в повному обсязі", - сказало одне з джерел.
   "Газпром", який цьогоріч має профінансувати рекордну інвестпрограму в 1,3 трильйона рублів, планував залучити на зовнішньому ринку 417 мільярдів рублів (близько $6,6 мільярда).
   У червні заступник голови "Газпрому" Андрій Круглов говорив, що "Газпром" планує виконати програму запозичень, яка на той момент була вибрана наполовину, повністю, але допустив її скорочення на тлі зростання експортних доходів.
   "У червні перед арештом активів в Лондоні "Газпром" скасував розміщення євробондів у фунтах стерлінгів - угоді завадила "складна геополітична ситуація" між Москвою і Заходом і "загострення відносин" з Великобританією", - сказало джерело в російському банку.
   Два інших джерела називають серед факторів, що вплинули на угоду, загострення судового спору з "Нафтогазом".
   "У "Газпрому" на осінь були намічені євробонди в євро та японських єнах, вони тепер під питанням", - повідомило інше джерело.
   Воно вважає, що як варіант "Газпром" може попросити суд врахувати депозит на суму Стокгольмського рішення, і відновити програму запозичень.
   "Якщо сторони будуть підходити до процесу врегулювання формально, тобто чекати апеляції або нового арбітражу, ситуація може подвиснуть - і на рік, і два, і більше", - сказав директор групи з природних ресурсів рейтингового агентства Fitch Дмитро Маринченко.
   Як повідомлялося, Стокгольмський арбітраж присудив виплату "Газпромом" "Нафтогазу" штрафу в розмірі 4,7 мільярда доларів.
   За підсумками двох арбітражних спорів між компаніями на постачання і транзит газу "Газпром" зобов'язаний виплатити НАК 2,56 мільярда доларів.
   "Газпром" направив до апеляційного суду округу Свеа заяву про повне скасування  рішення.
   30 травня президент Порошенко заявив, що у низці європейських країн почали стягувати активи російського "Газпрому" на користь "Нафтогазу" на виконання рішення Стокгольмського арбітражу щодо контракту на транзит газу.

Понеділок,
06 серпня
2018 року
   У Кабміні заговорили про закриття залізничного сполучення з Росією

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Міністерство інфраструктури України розглядає питання закриття залізничного сполучення з Російською Федерацією. Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян.
   "Навпаки, ми зараз розглядаємо варіант закриття залізничного сполучення з Москвою", - сказав він у "Сніданку з 1+1", відповідаючи на запитання про збільшення поїздів сполученням Львів-Москва.
   Нагадаємо, влітку 2017 року російське видання "КоммерсантЪ" з посиланням на свої джерела в уряді України повідомило, що з 1 липня Україна нібито готується припинити залізничне пасажирське сполучення з Росією.
   ПАТ "Укрзалізниця" спростувало цю інформацію. Повідомлення про припинення пасажирських перевезень з РФ з 1 липня залізничники назвали таким, що "не відповідає дійсності".

П´ятниця,
03 серпня
2018 року
   Самі винні, або чому Україна програє Росії в торговельних суперечках у СОТ

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Україна програла Росії вже другу торговельну суперечку у Світовій організації торгівлі (СОТ): тиждень тому був оголошений результат за скаргою Москви проти нашої країни стосовно мит на аміачну селітру, а тепер ми дізналися про невтішний для України результат суперечки за скаргою Києва щодо обмежень Росією експорту українського залізничного обладнання. Програш Україною цих справ у СОТ є суто юридичним програшем, тобто так сталося тому, що команда українських юристів виявилася слабшою за російських і неспроможною захистити інтереси України.
   В принципі, в європейських судах не може бути несправедливих рішень, тому що там завжди керуються законом. Якщо в угоді СОТ є певна позиція, а Україна її порушила, то будь-яка держава, не тільки Росія, може подати скаргу до СОТ. Якщо українська сторона не змогла довести свою правоту, суд ухвалив рішення відповідно до «букви закону».
   Тепер же, в будь-якому випадку, Україна повинна буде виконати рішення СОТ, раз вже вона є державою, що претендує на членство в Євросоюзі, підписала Угоду про асоціацію з ЄС та є учасником міжнародного правового поля. Ми мусимо виконувати рішення міжнародних судів. Тобто у випадку рішення по справі щодо мит на аміачну селітру Київ має переглянути або знизити мита на аміак.
   Звісно, якщо є бажання, Україна може подати апеляцію і оскаржити рішення СОТ. Але це потрібно робити, якщо є впевненість у власній спроможності виграти цю апеляцію і довести свою правоту.
   Коли я особисто був на саміті СОТ у 2014 році з боку України, а він відбувався майже одразу після анексії Криму, я на власні очі побачив, що російське представництво в СОТ є надзвичайно юридично вишколеним і професійним. А з моменту анексії воно ще й стало дуже агресивним. Натомість українське представництво виглядало набагато менш професійним і нездатним захищати українські інтереси в цій організації.
   Тож, якщо Україна своїми силами, силами власних юристів не спроможна захистити свої національні інтереси, треба звертатися до серйозних юридичних компаній, сплачувати за їхні послуги і доручити їм захищати українські інтереси. Іншого виходу немає.
   СОТ має винести своє рішення ще по двох торговельних суперечках між Україною і Росією: перша — за скаргою України через обмеження Росією транзиту вантажів, друга — позов Росії проти України через запроваджені нашою державою санкції у відповідь на російську агресію. Так от, якщо говорити про санкції, то це не суто торговельно-економічне питання, а й політичне. І тут все залежить від того, яким будуть формулювання й аргументи української сторони. Адже, якщо використовувати суто торговельно-економічну риторику, то можна програти. Натомість, якщо це питання пов’язувати з російською агресією проти України, тоді кут розгляду цього питання буде зовсім іншим, більш вигідним для нас.
   Хай там як, а Україні потрібно захищатися. Адже Росія веде не просто військову операцію проти України, а «гібридну війну», в якій економічні заходи складають дуже велику частину. Росія використовує і торговельні обмеження, і шантаж розширенням цих обмежень, і спроби підірвати фінансову систему України через курс та через банківську систему. Україна повинна так само — «гібридно» — захищатися по всіх напрямках.
   Але це буде легше робити, якщо Україна залучатиме до подібних справ інші країни та міжнародні організації і буде не просто самостійно відбиватися, а разом із міжнародною спільнотою протистоятиме Росії — так буде легше досягнути позитивного результату.

   Андрій Новак, кандидат економічних наук, голова Комітету економістів України   
Четвер,
02 серпня
2018 року
   Сенат США схвалив військовий бюджет із $250 мільйонами для України

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:
 


   Сенат США слідом за Палатою представників Конгресу підтримав виділення Україні 250 мільйонів доларів для укріплення безпеки.
   Про це 2 серпня повідомило посольство України у США в Facebook.
   "Сенат США прийняв раніше проголосований Палатою представників проект закону про Бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони, яким санкціоновано виділення Міністерству оборони США 250 млн. дол для надання допомоги безпеки Україні. Із зазначеної суми 50 млн. дол. повинно бути спрямоване на летальні види озброєнь", - йдеться в повідомленні.
   Як зазначається, документ включені основні положення проекту Закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки. Також підтверджується прихильність Вашингтона Хартії про стратегічне партнерство між Україною та США, Будапештського меморандуму про гарантії безпеки, підтримки співробітництва України з НАТО.
   Крім того, Державному департаменту доручається представити в Конгрес доповідь про стан співробітництва з Україною у сфері кібербезпеки.
   Закон про оборонний бюджет США набуде чинності після підпису президентом США Дональдом Трампом.

Середа,
01 серпня
2018 року
   Україна готує санкції проти Росії через спорудження Керченського мосту

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Кабінет міністрів України та Рада національної безпеки і оборони України мають розглянути проект розпорядження про запровадження санкцій проти 19 юридичних та 22 фізичних осіб Російської Федерації, які мають відношення до незаконного спорудження Керченського мосту з території Росії до окупованого нею Криму.
   Про це повідомляється на сайті Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (МінТОТ).
   У МінТОТ зазначили, що генеральним підрядником з проектування і будівництва транспортного переходу через Керченську протоку визначено ТОВ «Стройгазмонтаж», а 24 березня 2016 року також оприлюднено перелік компаній, що були визначені субпідрядниками будівництва транспортного переходу через Керченську протоку.
   "У зв’язку з цим МінТОТ ініціювало питання застосування санкцій до 19 юридичних осіб (приватних компаній та компаній в федеральній власності РФ, федеральних установ РФ) та 22 фізичних осіб, які є керівниками/засновниками юридичних осіб, залучених до процесу незаконного будівництва Керченського мосту, з урахуванням наявної інформації та підготувало відповідний пакет документів", - йдеться у повідомленні.
   "Запровадження санкцій до усіх причетних юридичних осіб (приватних компаній та компаній в федеральній власності РФ, федеральних установ РФ) та фізичних осіб, що брали участь у незаконному будівництві Керченського мосту, унеможливить економічні відносини з Україною, дозволить обмежити або припинити економічні відносини з країнами Європейського Союзу та Сполученими Штатами Америки", - пояснили в МінТОТ.
   Також у відомстві зауважили, що більшість з переліку фізичних та юридичних осіб так чи інакше залучені до здійснення Російською Федерацією великих інфраструктурних проектів, спрямованих на незаконне включення інфраструктури Криму до складу Росії, в тому числі на забезпечення транспортної доступності півострова з території РФ.
   "Прийняття проекту розпорядження про застосування санкцій до причетних до будівництва Керченського мосту відповідає позиції України в питанні захисту права користування виключною морською економічною зоною, запроваджує санкції стосовно юридичних та фізичних осіб, що були визначені підрядниками та взяли участь в незаконному будівництві транспортного переходу через Керченську протоку", - сказано у повідомленні.
   "На сьогодні проект розпорядження щодо застосування санкцій до причетних до будівництва Керченського мосту вже погоджено з центральними органами виконавчої влади та спеціальними правоохоронними органами і направлено до Кабінету міністрів України. В подальшому відповідне розпорядження буде винесене на розгляд уряду та на засідання Ради національної безпеки та оборони України", - заявили у міністерстві.
   Також пояснюється, що проекти розпоряджень уряду «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» розроблено МінТОТ відповідно до частини першої статті 5 закону «Про санкції» та постанови Кабміну від 30 листопада 2016 року № 888 «Деякі питання підготовки пропозицій Кабінету міністрів України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій».
   Як повідомлялося, Рада ЄС запровадила санкції проти 6 компаній, причетних до незаконного спорудження мосту через Керченську протоку до окупованого Росією Криму. Під санкції, які набувають чинності 31 липня 2018 року, потрапили «АО «Институт Гипростроймост – Санкт-Петербург», «ПАО «Мостотрест», «Судостроительный завод «Залив», «ООО «Стройгазмонтаж» (груп СГМ), «OOO «Стройгазмонтаж-Мост» та «АО «ВАД».
   В ЄС нагадали, що інші обмежувальні заходи, запроваджені через ситуацію в Україні, стосуються конкретних секторів російської економіки - банківського, фінансового та енергетичного. Ці санкції чинні до 31 січня 2019 року. Крім того, санкції, що запроваджені через незаконну анексію Криму і Севастополя, чинні до 23 червня 2019 року.      Довідка. 15 травня президент РФ Володимир Путін відкрив Керченський міст. Про необхідність побудувати перехід через Керченську протоку Путін заявив відразу після анексії Криму - в березні 2014 року. Його обіцяли побудувати до 2018 року, а здати в експлуатацію - влітку 2019 року. Наявність моста негативно вплинула на роботу українських портів у Маріуполі і Бердянську, оскільки не всі кораблі можуть пройти під цією спорудою.
©  Україна
     м.Київ
     2015 р. - 2018 р.