НОВИНИ БІЗНЕСУ

П´ятниця,
22 червня
2018 року
   Зовнішній борг: Гройсман нагадав, що цього року Україна має віддати $5 мільярдів

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Кабінет Міністрів  України з 2005 по 2013 роки запозичив 50 млрд дол., з них цього року треба віддати 5 млрд дол.
   Про це Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман сказав під час Години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
   «Я хочу також сказати, що з 2005 по 2013 роки уряди України запозичили 50 млрд дол. З них цього року треба віддати 5 млрд дол., а в наступні роки 35 млрд дол. Нам потрібно запозичувати ресурси, перекредитовуватися. Моя мета – розрахуватися з усіма боргами”, – сказав Гройсман.
   Водночас він запевнив, що в своїй роботі керується виключно інтересами держави і її громадян, і цей принцип закладається як в питаннях подальших реформ, так і в питаннях співпраці з партнерами, у тому числі міжнародними фінансовими організаціями.
   Прем'єр-міністр наголосив, що сьогодні на порядку денному співпраці з партнерами є декілька питань, у тому числі питання встановлення справедливої ціни на газ в Україні. За його словами, простого рішення щодо цього питання немає, і є дві площини, на які треба звертати увагу. Йдеться про соціальні можливості населення і розвиток власного видобутку, який дозволить перетворитися з країни-імпортера палива в країну-експортера. "І ціни на газ зможемо встановлювати самі, коли перетворимося з імпортера в експортера. Ми йдемо до того, аби стати експортером, а значить, понизити на 20-30% ціни на газ", - сказав Гройсман.

Четвер,
21 червня
2018 року
   Швидше програємо, ніж виграємо: в "Нафтогазі" оцінили шанси зупинити проект "Північний потік-2"

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Є ймовірність того, що ГТС (Північний потік-2) буде завантажена, але це неймовірно важкий бій.
   Про це повідомляє Новое время з посиланням на заяву головного комерційного директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка.
   При цьому Вітренко наголосив, що в "Нафтогазі" використовують всі можливі механізми для того, щоб законним способом зупинити "Північний потік-2".
   "Якщо будуть побудовані і запущені Nord Stream-2 та обидві нитки Турецького потоку (ще один російський проект в обхід України), є велика ймовірність того, що одразу ж транзит через Україну буде дорівнювати нулю, - підкреслив він.
   Як повідомлялося, раніше в "Нафтогазі" заявили, що "Північний потік-2" вб'є конкуренцію на європейському ринку під дією газового шантажу "Газпрому".

Середа,
20 червня
2018 року
   Шахтарі під Кабміном вимагають виплатити борги із зарплати

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Під Кабміном близько півсотні шахтарів вимагають погашення заборгованості із виплати зарплати.
Як повідомляється, учасники акції стукають касками об бруківку і вигукують «Зарплату!».
   «Ми вимагаємо виплати заробітної плати шахтарям, які працюють на державних підприємствах. В середньому заборгованість становить за 2-3 місяці. Це такі підприємства як "Селидіввугілля", "Красноармійськвугілля", "Лисичанськвугілля"», - сказав учасник акції Дмитро Зеленин.
   Як повідомлялося, напередодні, 19 червня, близько двох сотень працівників вугільної промисловості під Верховною Радою вимагали ухвалення законопроекту №8362, яким пропонується збільшити видатки держбюджету на 2018 рік за програмою "Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування сектору вугільної промисловості" на 2800 млн грн.
   За даними Незалежної профспілки гірників, заборгованість із зарплати перед шахтарями державних вугледобувних підприємств становить 761,1 млн грн.

Вівторок,
19 червня
2018 року
   Співробітники «Нафтогазу» вже отримали $21 мільйон премій за перемогу над «Газпромом»

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Співробітники Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вже отримали першу частину премії на суму 20,7 млн дол. у зв'язку з перемогою в Стокгольмському арбітражному суді в спорі з російським газовим монополістом «Газпромом» за транзитним контрактом.
   Про це у інтерв'ю НВ розповів комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
   «21 мільйон доларів, там трохи менше. Це та сума, яку було вже сплачено як премії. А решту частини премії, приблизно 25 мільйонів доларів, її буде сплачено тільки після того, як будуть отримані гроші від «Газпрому», - сказав Вітренко.
   Він також повідомив, що премії отримали близько 40 осіб, які працювали над відповідним арбітражним процесом.
   «В результаті цього процесу команда «Нафтогазу» заробила для України дуже багато грошей. Це 4,6 мільярда доларів тільки за рішенням по транзиту. Тобто, це була важка і сумлінна праця. І з цих 4,6 мільярда доларів «Нафтогаз» вже отримав фінансовий результат у розмірі 2,1 мільярда доларів. Як ми всі розуміємо, це дуже багато грошей для «Нафтогазу», але не тільки для «Нафтогазу», а й для всієї України. 2,1 мільярда доларів - це приблизно 2% ВВП», - зазначив Вітренко.
   Як повідомлялося, наглядова рада «Нафтогазу» ухвалила рішення про виплату співробітникам компанії премій у 46,3 млн дол. у зв'язку з перемогою в Стокгольмському арбітражному суді щодо транзитного контракту, за рішенням якого «Газпром» має виплатити українській компанії 4,6 млрд дол.
   При цьому з урахуванням рішення арбітражу за контрактом на постачання газу остаточна сума розрахунків між компаніями становить 2,6 млрд дол. на користь «Нафтогазу».
   Сума премії була розділена на дві частини. У травні цього року мала бути виплачена перша частина премій на суму 20,7 млн дол. Ця сума відповідає 1% від обсягу виграшу, вже визнаного у фінансовій звітності «Нафтогазу» за 2017 рік.
   Решта премії виплачуватимуться впродовж трьох років лише за умови успішного стягнення з «Газпрому» залишку виграшу (2,6 млрд дол.).
   На початку червня прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що не підтримує виділення таких високих премій у нинішній час, і звернувся до наглядової ради «Нафтогазу» з пропозицією переглянути рішення про виплату співробітникам компанії премій в 46,3 млн дол.
   В середині червня «Газпром» заявив, що суд Швеції призупинив виконання рішення Стокгольмського арбітражу в спорі про контракт на транзит газу.
   У свою чергу в «Нафтогазі» повідомили, що рішення було ухвалено судом без виклику «Нафтогазу» і, відповідно, без урахування пояснень і аргументів, які були б представлені «Нафтогазом», якби суд повідомив йому про наявність такого клопотання «Газпрому» і розгляд судом цього питання.
   У «Нафтогазі» зазначили, що рішення суду не призводить до скасування рішень арбітражу і не дає «Газпрому» можливості вимагати у «Нафтогазу» повернення 2,1 млрд дол., що вже зараховані рішенням арбітражу як компенсація.
   18 червня «Нафтогаз» направив подання до апеляційного суду округу Свеа з метою розблокувати процедуру примусового стягнення боргу в 2,6 млрд дол. із російської компанії в рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражу.
Понеділок,
18 червня
2018 року
   Український школяр переміг на “Олімпіаді геніїв” у США

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Український школяр Валентин Фречка, який знайшов спосіб виготовляти папір із опалого листя, здобув золото на міжнародній “Олімпіаді геніїв” у США.
   Як повідомляє “Голос Америки”, на олімпіаді цьогоріч було більше 1300 учасників.
   Команда України від Малої академії наук складалася з п’яти осіб.
   Валентин Фречка розповів, що двоє його колег посіли четверті місця і ще двоє здобули бронзу. Самого Валентина запросили на міжнародну виставку у Південній Кореї.
   До участі в Олімпіаді було подано більше півтори тисячі проектів, а прийнято менше половини, йдеться на офіційному сайті.
   “Олімпіада геніїв” (GENIUS Olympiad) проводиться серед учнів середніх шкіл і направлена на вирішення екологічних проблем завдяки фундаментальній науці, мистецтву, творчому письму, інженерії, дизайну та розвитку бізнесу.
П´ятниця,
15 червня
2018 року
   Розенко переконаний, що "мінімалку" збільшать до 4 200 гривень вже цього року

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Уряд до кінця року реалізує ініціативу з підвищення мінімальної заробітної плати з 3723 гривень на поточний момент до 4200 гривень
   Про це в інтерв'ю одному з телеканалів заявив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко.
   "Коли ми говоримо про те, що цього року буде або не буде підвищення мінімальної заробітної плати, я все ж оптиміст. Я переконаний, що ініціатива, яку проголосили все ж не політичні сили, а президент України, що ми маємо, щонайменше, зробити 4200, я переконаний, що 4200 цього року буде реалізована. Ми зробимо цей крок", - сказав він.
   При цьому Розенко зазначив, що підвищення зарплат має бути економічно обґрунтованим і не повинно відбуватися за рахунок додаткової друку грошей Національним банком.
   Віце-прем'єр зазначив, що уряд цьогоріч вже збільшив "мінімалку" з 3200 до 3723 гривень.
   "Тобто це теж досить серйозний крок, і цей крок вдвічі перевищуватиме ті інфляційні процеси, які ми матимемо. Тобто, все ж йдемо випереджаючими темпами. Зростання зарплат буде йти вище за інфляцію в Україні", - сказав він.
   Як повідомлялося, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк оцінив підвищення "мінімалки" з квітня 2018 року в 13 мільярдів гривень додаткових витрат держбюджету За його словами, якщо врахувати підвищення тарифного розгляду, додаткова потреба у витратах на 2018 рік склала б 30 мільярдів гривень. За словами екс-міністра, поки що передумов для підвищення мінімальної зарплати немає.
Четвер,
14 червня
2018 року
   Украину заполонили фальшивые деньги: что следует знать и как уберечься

   Со ссылкой на Судебно-юридическая газета информационно-правовой журнал "СПЕЦИАЛЬНЫЙ КОММЕНТАРИЙ" сообщает:



   В Украине в шесть раз выросло число поддельных банкнот номиналом в 500 грн.
   Об этом на днях сообщил Нацбанк в своем итоговом отчете за 2017 год. В прошлом году на 1 млн штук настоящих гривневых банкнот  приходилось около 3,6 штуки поддельных (в 2016 году — 2,8 шт.). Однако в НБУ успокаивают: ситуация не критична и под контролем. Более того, у нас даже лучше, чем в ЕС: там на 1 млн банкнот приходится 33 фальшивых. Об этом сообщает Сегодня.
   По данным НБУ, если в 2016 году выявили 1031 поддельную купюру по 500  грн (на сумму 515 тыс. грн), то в прошлом — 6426 (более 3  млн грн). Второе место среди самых популярных подделок заняли банкноты номиналом в 100 грн (около 2 тыс. шт.), а на третьем — двухсотки (706 шт.). Впрочем, банкиры уточняют, что дельцы подделывают все без исключения номиналы гривен. В отчете детально сообщается, что фальшивомонетчики не брезгуют даже купюрами номиналами 1, 2, 5, 10 и 20 грн. Хотя такие случаи действительно единичны: поддельных однушек выявлено аж 4 штуки, десяток — 16, а двадцаток — 126.
   Силовики, в свою очередь, подтверждают: эпидемии фальшивок пока нет.
   «По нашим данным, резкого роста таких преступлений нет. Очевидно, что НБУ оперирует данными о росте, которые получает не от полиции, а при инкассации, например, платежных терминалов», — пояснили в Нацполиции.
   В банках подтверждают, что мошенникам все чаще удается «скормить» терминалу фальшивку.
   «Мошенники наклеивают на фальшивку вырезанные элементы с настоящей купюры. Таким образом, с одной настоящей купюры могут нарезать элементов на несколько фальшивок так, чтобы они прошли сканирование, отправить их в терминал, а после — снять со своей карты в банкомате уже настоящие деньги. Приходится усовершенствовать терминалы», — рассказали нам финансисты.
   Интересно, но купить «куклу» проще простого: сайты бесплатных объявлений кишат предложениями всего за 100 настоящих гривен обзавестись тысячей поддельных.
   Попадается в банках и фальшивая валюта: в 2017 году изъята из оборота 821 банкнота. Больше всего оказалось поддельных стодолларовых купюр. В целом, начиная с 2014-го, поддельных «зеленых» в Украине становится больше, а вот евро и российских рублей — меньше.
   «Некоторые из клиентов отказываются покупать доллары номиналом в 100, если купюра — серии 2006А. Мотивируют это тем, что в октябре прошлого года появилась информация, будто среди именно таких банкнот есть подделки. Больше просят долларовые купюры с защитной лентой. Это купюры с усиленной защитой от подделки. Если такие есть в наличии, то мы не можем отказать», — рассказала нам кассир одного из крупных банков.
Середа,
13 червня
2018 року
   Україні для фінансової стабільності потрібні два транші МВФ – НБУ

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Отримання двох траншів кредиту від Міжнародного валютного фонду за нинішньою програмою розширеного фінансування забезпечить макроекономічну та фінансову стабільність України.
Про це йдеться у Звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому у вівторок Національним банком України.  
   "Після прийняття Закону "Про Вищий антикорупційний суд" з’явилися обгрунтовані надії на відновлення співпраці з МВФ. Якщо Україна отримає ще два транші до завершення програми МВФ, то коротко- та середньострокові ризики для макроекономічної та фінансової стабільності зведуться до мінімуму", - зазначили в НБУ.
   У регуляторі додали, що в короткостроковому періоді ключовий виклик – це необхідність рефінансувати зовнішні борги України. "Без співпраці з міжнародними фінансовими організаціями Україна не зможе на вигідних умовах залучати кошти на зовнішніх ринках, щоб рефінансувати власні зобов’язання", - йдеться у повідомленні.
   Як повідомлялося, раніше голова НБУ Яків Смолій повідомив, що четвертий перегляд програми з Міжнародним валютним фондом і отримання п'ятого траншу кредиту Національний банк України очікує до осені. А нова програма можлива лише у 2020 році.
   Як відомо, серед ключових вимог МВФ для надання чергового траншу кредиту було створення антикорупційного суду, а також встановлення ринкової ціни на газ для населення.
   У березні 2015 року МВФ схвалив програму кредитування економіки України із впровадженням механізму розширеного фінансування (EFF) загальним обсягом 17,5 млрд дол. терміном на чотири роки. Перший транш у сумі 5 млрд дол. Україна отримала в березні 2015 року, другий (1,7 млрд дол.) у серпні 2015 року, третій (1 млрд дол.) у вересні 2016 року, четвертий (1 млрд дол.) у квітні 2017 року.
Вівторок,
12 червня
2018 року
   Голова Нацбанку нагадав умови для приїзду місії МВФ до України

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Для наступного приїзду місії Міжнародного валютного фонду уряду потрібно вирішити питання перегляду цін на газ і збалансованості державного бюджету.
   Про це повідомив журналістам голова Національного банку України Яків Смолій.
   «Ці питання всі взаємопов'язані, тому для приїзду наступної місії потрібно переглянути ціни на газ і провести переговори з Міністерством фінансів щодо збалансованості бюджету», - сказав він.
   Як повідомлялося, поточна програма України і МВФ обсягом 17,5 млрд дол., з яких Україна отримала 8,7 млрд дол., закінчується навесні 2019 року. У 2018 році Національний банк і Міністерство фінансів розраховують у рамках цієї програми отримати 1,9 млрд дол.
   Для продовження співпраці з Фондом уряд має привести ціни на газ до імпортного паритету і забезпечити механізм їх автоматичного регулювання зі зміною цінової кон'юнктури. Крім того МВФ перевірить, чи відповідає прийнятий минулого тижня закон про створення антикорупційного суду рекомендаціям Венеціанської комісії.
Понеділок,
11 червня
2018 року
   Смолій: Отримання п'ятого траншу МВФ очікуємо до осені

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Четвертий перегляд програми з Міжнародним валютним фондом і отримання п'ятого траншу кредиту Національний банк України очікує до осені. А нова програма можлива лише у 2020 році.
   Про це повідомив голова НБУ Яків Смолій в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".
   "Четвертий перегляд програми і отримання п'ятого траншу МВФ ми очікуємо до осені", - сказав він.
   Голова НБУ також зазначив, Україна брала на себе певні зобов'язання. Понад рік ми чекаємо перегляду програми з низки причин. "Перша — формування ціни на газ за принципом імпортного паритету. Під це зобов'язання фінансування вже надійшло. Але ми його досі не виконали. Причини зрозумілі — піднімати тарифи на газ перед виборами ніхто не погоджується", - сказав Смолій.
   За його словами, навесні НАК "Нафтогаз України" запропонувала МВФ варіант, за яким по ринковій ціні газ відпускатиметься споживачам, населенню і промисловості, але уряд буде компенсувати витрати тим громадянам, які не спроможні заплатити повну вартість. Крім того, вони запропонували зменшити норму споживання газу, що дозволить частину коштів заощаджувати і з цих грошей виплачувати компенсації малозабезпеченим. "Така модель не одразу була схвально сприйнята МВФ, але врешті її визнали прийнятною для продовження переговорів", - інформує Смолій.
   "Друга причина — Антикорупційний суд. Цього тижня Верховна Рада нарешті схвалила законопроект, і ми сподіваємося, що це дасть зелене світло для подальших переговорів із МВФ", - зазначив голова НБУ.
   Таким чином, за словами Смолія, оскільки на проходження всіх процедур потрібно близько двох місяців, то до осені можливо отримати черговий транш кредиту від МВФ.
   Водночас, нова програма з МВФ можлива не раніше 2020 року, - сказав керівник Нацбанку.
   "У нас є діюча програма, вона закінчується у першому кварталі 2019-го. Наскільки я розумію, у період виборів МВФ жодних програм підписувати не буде, тобто наступного року підписання навряд чи буде. То суто технічно нова програма можлива лише у 2020 році, а от чи буде вона — це окреме питання", - сказав голова НБУ.
П´ятниця,
08 червня
2018 року
    Тариф на воду в Киеве может вырасти на 50%

   Со ссылкой на Судебно-юридическая газета информационно-правовой журнал "СПЕЦИАЛЬНЫЙ КОММЕНТАРИЙ" сообщает:



   Расчетный тариф на услуги по водоснабжению и водоотведению в Киеве в 2019 году вырастет в среднем на 49,6% – до 23,17 грн за куб. м.
   Об этом говорилось во время открытого обсуждения предложений «Киевводоканала» по установлению тарифов на услуги централизованного водоснабжения и водоотведения на 2019 год, передает пресс-служба предприятия.
   Во время презентации директор Департамента экономики и финансов «Киевводоканала» Ирина Кирилюк подробно рассказала о самых значительных статьях расходов в структуре тарифов.
   «Пересмотр обусловлен ростом стоимости электроэнергии, горюче-смазочных материалов, размера ренты, реагентов, а также изменением уровня амортизационных отчислений, ремонтов основных средств. Расчетный тариф на услуги по водоснабжению и водоотведению, по подсчетам АК «Киевводоканал», изменится в среднем на 49,6% и составит 23 грн 17 коп.», — цитирует ее слова пресс-служба компании.
   Председатель правления — генеральный директор «Киевводоканала» Дмитрий Новицкий в свою очередь отметил, что если тарифы будут ниже, то возможны последствия как технического, так и финансового характера.
   «Предприятие потеряет возможность реагировать на аварийно-восстановительные работы и в полном объеме выполнять их. Также большой проблемой является отток квалифицированных кадров, и без увеличения тарифа мы и в дальнейшем будем их терять», — сказал он.
   Новицкий добавил, что расчет тарифов вынесут на рассмотрение Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг, только после того, как будут рассмотрены все замечания.
   Сообщается, что протокол нынешнего заседания направили на рассмотрение в Нацкомиссию.
Четвер
07 червня
2018 року
   Поляки платять українцям як собі, або Чи так страшна трудова міграція, як нею лякають?

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Українці - не найактивніші трудові мігранти в Європі, попереду нас — Румунія. Але зовсім поруч — Литва, Хорватія та Португалія...
   Розвіюємо міфи і зради. У нас же панує поширений міф про те, що такої трудової міграції, як в Україні, немає в жодній європейській країні, бо у нас “все погано”. Але чи так це насправді?
   У Європейському Союзі за останні 10 років трудових мігрантів побільшало на 1,3% - такі дані наводить Євростат. Усього ж поза межами своїх країн станом на 2017-й працюють 3,8% громадян Європи. На перший погляд, цифра не надто вражаюча, але якщо подивитися на статистику трудової міграції окремих країн, то можна побачити цікавіші дані. Рекордсменом із трудової міграції Євростат називає Румунію, де п'ята частина працездатного (20-64 роки) населення, 19,7%, перебувають на заробітках в інших країнах.

   У половині європейських країн такі ж процеси, всі хочуть жити краще
   Окрім Румунії, за даними Євростату, чималий відтік працівників спостерігається і в Литві (15%), а також Хорватії (14%), Португалії (13,9%), Латвії (12,9%) та Болгарії (12,5%). Тобто сміливо можна сказати, що трудова міграція — знайомий процес для багатьох країн. Недарма ж у Європі однією із “чотирьох свобод” (вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів) Договору про функціонування ЄС є свобода руху осіб. Тобто громадянин Євросоюзу може безперешкодно переміщатися між країнами союзу з метою проживання, роботи та навчання. Договір передбачає зокрема взаємне визнання професійних кваліфікацій, причому держави-члени ЄС в межах спільної програми заохочують обмін молодими робітниками. Адже природно, що активна молодь шукатиме собі краще місце під сонцем, тобто країну, де вищий рівень зарплат. Приміром, середня зарплата у Польщі становить €750, в Чехії – €870, Італії – €1760, Німеччині – €2300, Ірландії – €2500. І якщо найбільше українців із середньою зарплатою у €250 нині виїздять до сусідньої Польщі, то не дивно, що ті ж поляки найчастіше виїздять до Німеччини у пошуку кращих зарплат та умов праці. А там між іншим відтік трудових кадрів - лише 1%, і приблизно такі ж показники у Великої Британії, Швеції та Франції.

   В Україні трудових мігрантів не більше, ніж в тієї ж Румунії
   Скільки ж українців виїздять на заробітки до інших країн — точно ніхто не рахував. За останніми даними Держстату, у 2015-17 роках кількість українських заробітчан становила 1,3 мільйони. Найбільше українців працюють у Польщі — 506,5 тисяч, Росії — 342,4 тисячі, Італії — 147,7 тисяч та Чехії — 122,5 тисячі осіб. Але реальні цифри є в рази більшими. У Державній службі зайнятості з посиланням на МЗС рік тому говорили про 5 мільйонів трудових мігрантів, тобто це 16% на 31 мільйон працездатного населення станом на 2014 рік. А у лютому цього року міністр закордонних справ України на конференції, що стосувалася реформ в Україні, розповів, що тільки минулого року Україну залишили більше мільйона українців. “Сто тисяч залишають Україну щомісяця, і питання далеко не тільки в тому, що там вищі зарплати, - це взагалі розуміння майбутнього і якості життя", - сказав Павло Клімкін.
   Проте трудова міграція має і позитивний бік — це притік коштів в Україну, які привозять або переказують заробітчани. “Перекази від трудових мігрантів допомагають зменшувати показники бідності, дозволяють родичам фінансувати поточне споживання, навчання дітей, витрати на медичні послуги, купівлю чи побудову житла, відкриття власного бізнесу. За даними НБУ, у 2016 році обсяги приватних грошових переказів становили 5,5 млрд доларів США або 5,8% ВВП, з яких 20% надійшли неформальними каналами, а за три квартали 2017 року — 5,2 млрд, що значно більше, ніж обсяги прямих іноземних інвестицій”, - пише Ірина Піонтківська, старший економіст Центру економічної стратегії.

   Чверть роботодавців Польщі готова платити більше українцям, ніж полякам
   Тим часом можна розвіяти ще один міф, буцімто наших працівників недооцінюють за кордоном. Приміром, зарплати українських заробітчан у Польщі наближаються до зарплат самих поляків, про що свідчать результати дослідження компанії Personnel Service, яка займається працевлаштуванням українців у Польщі. Навіть більше — зростає готовність польських роботодавців платити українцям більше, ніж полякам. Якщо у другому півріччі 2017 року про таку готовність говорили 16% польських роботодавців, то у першому півріччі 2018-го уже 24%.
   Там пояснюють таке зростання труднощами з пошуку працівників із відповідною кваліфікацією. “Уже певний час винагорода поляків і українців подібна. Час, коли працівникам з України платили менше, відійшов у минуле", - розповів голова Personnel Service Кшиштоф Ігльот. За його словами, польські працедавці готові пропонувати українцям також більш привабливі умови, приміром, житло, доступ до Інтернету, трансфер до місця роботи, що зменшує витрати заробітку.
   Отож, уже стає очевидним, що для держави XXI століття найбільш значущим ресурсом стає якраз добре освічена та навчена робоча сила, а не корисні копалини чи інші ресурси. Саме за нього ітиме й надалі боротьба, а особливо — за креативний клас, який нині є рушієм економіки.
Середа,
06 червня
2018 року
   В Україні обрали нового голову Нацкомісії з тарифів

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Новим головою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, обрана колишній співробітник апарату комісії Оксана Кривенко.
   Про це повідомив експерт в енергетичній сфері, голова "Асоціації споживачів енергетики комунальних послуг" Андрій Герус на своїй сторінці в Facebook.
   Відповідне рішення було ухвалено новообраними членами НКРЕКП сьогодні, 6 червня.
   "Оксана Кривенко обрано новим головою НКРЕКП", - написав Герус.
   Як повідомлялося, 31 травня президент України Петро Порошенко призначив п'ять нових членів НКРЕКП.
   До нового складк комісії увійшли: Олександр Фармагей (працював у компанії "Укргідроенерго"), Дмитро Коваленко ("Укренерго"), Євген Маглеваний (Держенергоефективності), Олена Антонова (ДТЕК, американська компанія AES) та Оксана Кривенко (співробітник апарату НКРЕКП). Вперше в історії України членами НКРЕКП стали особи, які відібрані в результаті конкурсу, оскільки раніше всіх членів Нацкомісії вибирав та призначав президент.
   Конкурсна комісія також проводить другий конкурс, в результаті якого мали бути відібрані 4 кандидата. Останній конкурс був заблокований недопущеним претендентом в члени НКРЕКП, чинним радником екс-голови НКРЕКП Дмитра Вовка Антоном Гудаченко.
Вівторок,
05 червня
2018 року
   Голландські активи Газпрому арештували через борг перед Нафтогазом

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Суд арештував голландські активи російської компанії “Газпром” для виплати НАК "Нафтогаз України" 2,6 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу.
   Про це повідомляє прес-служба НАК.
   "Минулого тижня НАК «Нафтогаз України» подала клопотання щодо арешту часток ПАТ «Газпром» в його голландських дочірніх компаніях та заборгованості цих дочірніх компаній Газпрому. Клопотання були подані для забезпечення права Нафтогазу на отримання від російського монополіста 2,6 млрд дол. за рішенням Стокгольмського арбітражу, ухваленим у лютому 2018 року", - йдеться у повідомленні.
   Голландський суд задовольнив ці клопотання, наголосили в Нафтогазі. Водночас шість із семи дочірніх компаній Газпрому в Голландії відмовились співпрацювати з судовими виконавцями, хоч це і не вплине на арешт, додали в прес-службі.
   «Нафтогаз застосує усі доступні законні засоби та інструменти, щоб домогтися виконання рішення і отримати від Газпрому присуджену суму. На жаль, російська компанія діє недобросовісно, не виконуючи як рішення арбітражу, так і накази європейських судів інших юрисдикцій», - прокоментував інформацію голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.
   У Нафтогазі також зазначили, що ініціювали арешт активів у інших юрисдикціях, включно з частками Газпрому в його дочірніх компаніях Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG. Швейцарський суд задовольнив клопотання Нафтогазу, і судові виконавці проводять дії, щоб заморозити ці та інші активи.
   Як повідомлялося, у квітні 2014 року Газпром підвищив ціну на газ для Нафтогазу більш ніж на 80%. Нафтогаз опротестував таке необгрунтоване підняття ціни в арбітражі, і трибунал зменшив плату за газ, відібраний у 2014-2015 роках, на близько 1,8 млрд дол. Крім того, трибунал відхилив вимогу Газпрому за принципом «бери або плати» як надмірну, що зекономило Нафтогазу близько 77 млрд дол. до завершення терміну дії контракту в 2019 році.
   Таким чином, трибунал присудив Газпрому виплатити Нафтогазу 4,63 млрд дол. компенсації за збитки через порушення умов транзитного контракту. Із урахуванням рішення по іншому спору Газпром має виплатити Нафтогазу 2,6 млрд дол.
   Нафтогаз підкреслює, що апеляція Газпрому проти рішень Стокгольмського арбітражу не означає автоматичного відтермінування зобов’язання російської компанії негайно розрахуватися і не впливає на процес стягнення.
Понеділок,
04 червня
2018 року
   "Живые" деньги за проезд для льготников: сколько будут платить в регионах

   Со ссылкой на сегодня информационно-правовой журнал "СПЕЦИАЛЬНЫЙ КОММЕНТАРИЙ" сообщает:



   14 марта Кабмин постановлением №197 утвердил "Порядок предоставления льгот в наличной форме по оплате проезда всеми видами транспорта общего пользования на городских, пригородных и междугородних маршрутах". В соответствии с документом, размер компенсации должен ежегодно определяться обладминистрациями, а в столице – Киевской госадминистрацией.
   В документе также содержится требование к областным и Киевской госадминистрации "обеспечить в двухмесячный срок со дня вступления в силу этого постановления утверждение размера ежемесячной наличной выплаты в 2018 году". Постановление было опубликовано и вступило в силу с 24 марта, а значит, к началу лета местные власти должны были определиться с размером компенсации.

   Монетизация льгот на проезд в областях

   Черкасская область
   16 апреля Черкасская обладминистрация разместила на своем сайте проект распоряжения "Об утверждении размера ежемесячной наличной выплаты в 2018 году льгот по оплате проезда всеми видами транспорта…". В нем говорится: "В случае принятия органом местного самоуправления решения о предоставлении льгот в наличной форме" размер ежемесячной наличной выплаты в 2018 году на одного льготника составит 60 грн в месяц.
   Харьковская область
   Планируется, что размер ежемесячной компенсации льготникам составит 130 грн. Такая цифра указана в проекте распоряжения главы обладминистрации. Документ сейчас проходит стадию обсуждения.
   На Харьковщине потрудились объяснить, каким образом вышли на такую сумму: "размер ежемесячной наличной выплаты определяется путем умножения средней стоимости проезда в городском коммунальном транспорте в области 4,33 грн на 30 поездок".
   Львовская область
   А вот во Львовской области 27 апреля уже приняли распоряжение утвердить размер ежемесячной наличной выплаты в сумме 135 грн. Причем для лиц, которые имеют право на льготы на междугородних маршрутах, размер выплат увеличится на 20%. Как определено Кабмином, для людей с инвалидностью I группы и детям с инвалидностью (кроме детей до 6 лет) размер выплат удваивается. А для людей с инвалидностью I или II группы и детей с инвалидность (кроме детей до 6 лет), которые обучаются в школах, профтехзаведениях или вузах, а также для тех, кто проходит реабилитацию, размер ежемесячных выплат дополнительно увеличивается в 2 раза.
   Закарпатская область
   На Закарпатье также уже принято распоряжение об утверждении суммы компенсации. Причем оно уже даже зарегистрировано в управлении юстиции. Кроме того, в Закарпатской ОГА не ограничились формулировками Кабинета министров, а четко прописали все суммы с надбавками.
   После введения монетизации транспортных льгот в Ужгороде и области минимальная сумма выплат будет составлять 120 грн. Для тех, кто имеет льготы на проезд в междугороднем транспорте, выплаты составят 144 грн в месяц. Люди с инвалидностью I группы и дети с инвалидностью будут получать 240 грн, а если они учатся или проходят реабилитацию – 480 грн.
   Волынская область
   Минимальная сумма выплат в регионе небольшая – 69 грн, согласно проекту распоряжения. Однако в обладминистрации также четко расписали суммы выплат с надбавками. Причем людям с инвалидностью удвоили не минимальную сумму, а "минималку" с 20%-ной надбавкой за пользование междугородними маршрутами. Обычные льготники, имеющие право на компенсацию проезда в междугороднем транспорте, будут получать 83 грн в месяц (минимальная сумма +20%), люди с инвалидностью I группы и дети с инвалидностью – 166 грн, а если они учатся или проходят реабилитацию – 332 грн. Люди с инвалидностью II группы, которые учатся или проходят реабилитацию, – также получат 166 грн.

   "Расценки" в других регионах

Винницкая область – 96,9 грн (проект)
Донецкая область – 106,8 грн (проект)
Кировоградская область – 97,5 грн
Николаевская область – 110 грн
Ровенская область – 90 грн (проект)
Тернопольская область – 100 грн (проект)
Черниговская область – 112,5 грн

   Необязательное требование

   Кабмин передал местным органам власти не только вопрос о размере компенсации, но и право определяться: монетизировать льготы на проезд или оставить все, как есть, т. е. и дальше продолжать рассчитываться за льготников с транспортниками из местного бюджета в безналичной форме. Причем если размер компенсации должна устанавливать обладминистрация (или Киевская горадминистрация), то решать вопрос о введении монетизации будет каждый город отдельно.
   "В случае непринятия органом местного самоуправления решения о предоставлении льгот в наличной форме… соответствующие льготы продолжают предоставляться в безналичной форме", – говорится в постановлении.
   То есть переходить на выдачу наличных – не обязательно. По крайней мере официальные документы не требуют, чтобы местные власти делали это немедленно и в обязательном порядке.  
   Если местная власть примет решение о монетизации льгот, она должна в течение месяца после этого проинформировать Министерство социальной политики, а министерство обязано опубликовать список регионов, где льготы на проезд монетизированы, на своем официальном сайте.
   По состоянию на 1 июня такого списка на сайте Минсоцполитики нет.
   "На сегодняшний день даже теоретически не может быть этого списка, поскольку только закончился срок утверждения облгосадминистрациями минимального размера компенсации. А без понимания минимального размера выплат нельзя посчитать и утвердить общую сумму", – объяснил "Сегодня" директор Департамента государственной социальной помощи Минсоцполитики Виталий Музыченко.

   Перспективы получать льготы наличными

   В регионах неоднозначно относятся к монетизации субсидий на проезд. Кто-то считает, что суммы выплат не покроют расходы льготников. Где-то власти жалуются, что в бюджете нет денег. Хотя в Кабмине еще раньше предупреждали, что аргументы о недостатке денег на монетизацию льгот не будут принимать в расчет, поскольку после децентрализации местные бюджеты выросли чуть ли не вдвое: с 2016 по 2018 год – с 146,6 млрд до 231 млрд грн.
   Есть регионы, которые активно готовят пакет документов и уже заявляют, что монетизации – быть.  Но есть и такие, где власти хранят полнейшее молчание о перспективах монетизации, заставляя жителей гадать: сохранятся ли старые правила, или нужно готовиться к новым?
   В последний день мая вопрос о форме компенсации за перевозку пассажиров льготных категорий обсуждался с перевозчиками во Львовской облгосадминистрации. Пришли к соглашению, что льготники по-прежнему будут ездить в городских, пригородных и междугородних автобусах бесплатно, а местные власти до середины июня должны окончательно определиться с формой компенсации за проезд: платить льготникам, по-новому, или перевозчикам, по старинке.
   По данным Львовской ОГА, монетизацию уже утвердили в Пустомытовском районе. В то же время во Львове и Стрые решили проводить компенсацию по-старому. В частности, мэр Львова Андрей Садовой аргументировал это решение тем, что в этом году в бюджете города не предусмотрены средства на монетизацию, поэтому монетизация откладывается до 2019 года.
   Киев, занятый повышением цен на проезд, за последнее время не сделал никаких сообщений и не обнародовал никаких документов, касающихся компенсации проезда льготников. Сообщалось только, что после подорожания проезда в столичном коммунальном транспорте льготники по-прежнему смогут ездить бесплатно.
   Между тем, в конце апреля Киевский горсовет принял изменения к программе "Турбота", увеличив размер компенсации КП "Киевпасстранс" и КП "Киевский метрополитен" за льготный проезд киевлян почти на 30% – до 1 млрд 24 млн грн.
   Кроме того, Киев готовится внедрить автоматизированную систему учета оплаты проезда в городском пассажирском транспорте. В проекте распоряжения на этот счет, который размещен на сайте КГГА 25 мая, говорится, что после запуска этой системы 99% пассажиров-льготников будут ездить по электронным билетам. Однако эта информация не проливает свет на вопрос, перейдет ли Киев на монетизацию льгот.
   Судя по высказываниям должностных лиц, в Краматорске Донецкой области планируют ввести монетизацию после завершения всех формальностей. А вот в Мариуполе – нет, ссылаясь на отсутствие денег в бюджете.
   Таким образом, слухи о повсеместной монетизации льгот на проезд в 2018 году, скорее всего, не подтвердятся. В лучшем случае к осени мы услышим о таких экспериментах лишь в некоторых регионах.
П´ятниця,
01 червня
2018 року
   Субсидии в Украине: гражданам без счетчиков сделали важное сообщение

   Со ссылкой на sud информационно-правовой журнал "СПЕЦИАЛЬНЫЙ КОММЕНТАРИЙ" сообщает:



   Счетная палата Украины заявила о том, что в случае отсутствия у получателей субсидий установленных счетчиков на воду и тепло, расход ресурса увеличивается на 30%, передает пресс-служба ведомства.
   В сообщении также подчеркнули, что Счетной палатой была проанализирована ситуация в различных регионах.
   Выборочный мониторинг показал, что государство оплачивает соответствующим поставщикам услуг, в среднем по семи областям, которые проверялись, до 30% больше в тех случаях, где нет счетчика и применяются показатели норм потребления, чем там, где счетчик есть, – отметили в Счетной палате.
   В Счетной палате также отметили, что на эти расходы накладывается амортизация теплосетей.
   Груз в виде потери части воды и тепла в сетях из-за их изношенности с поставщиков услуг перекладывается на граждан и госбюджет. Так, в 2017 году в действующих тарифах на тепло потери закладывались на уровне 14,5%, на воду – до 30%, – отметили в Счетной палате.

©  Україна
     м.Київ
     2015 р. - 2018 р.