ГОЛОВНІ НОВИНИ

Вівторок,
11 грудня
2018 року
   Агресія РФ та боротьба з корупцією: Європарламент готується прийняти резолюцію щодо України

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У вівторок, 11 грудня, Європарламент на останньому в 2018 році пленарному засіданні в Страсбурзі проведе дебати щодо доповіді про стан імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
   У середу євродепутати проголосують відповідну резолюцію, в основу якої покладено зазначена доповідь. Автор документа - німецький депутат Міхаель Галер.
   На думку Європарламенту Росія хоче перетворити Азовське море у «внутрішнє озеро» і зробити з нього виняткову військову зону. Про це йдеться у пропонованих поправках до резолюції ЄП.
   «Європарламент висловлює глибоку стурбованість у зв'язку з тим, що цей випадок може представляти собою спробу позбавити Україну суверенних прав в Азовському морі з метою перетворити його на російське «внутрішнє озеро», зробити з нього виняткову військову зону і взяти під контроль економіку Південно-Східної України», — йдеться у документі Європарламенту.
   «Сполученим Штатами та ЄС слід уважно вивчити кремлівські провокації в Азовському морі і обдумати адекватні відповідні заходи. Можливо, заборонити російським кораблям, що виходять з портів Азовського моря, заходити в порти Європи і США, доки Москва перешкоджає там українському судноплавству», — йдеться в документі.
   Крім того, ЄП вкотре закликає країни — члени ЄС ввести нові санкції проти Росії, якщо українські моряки не будуть звільнені, а також у разі подальшої ескалації конфлікту.
   У той же час, серед головних проблемних питань автор доповіді по Україні та комітету ЄП у закордонних справах відзначають стурбованість щодо ефективності застосування законодавства та діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби з корупцією, завершення реформи децентралізації, недостатності зусиль з деолігархізації і в сфері приватизації.
   Довідка.
   Вранці 25 листопада Росія заблокувала проходження в Керченську протоку українському буксиру "Яни Капу" й двом катерам "Бердянськ" і "Нікополь", які здійснювали плановий перехід із порту Одеса в порт Маріуполь. При виході з Керченської протоки російські кораблі відкрили прицільний вогонь по українських кораблях, які вже поверталися до Одеси, так і не отримавши інформації про можливості проходження через протоку.
   Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовці. Троє з них дістали поранення. Українців звинуватили в незаконному перетині кордону РФ (ч. 3 ст. 322 КК Росії, покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років). Всі полонені були заарештовані так званим "судом" у Криму, після цього їх перевезли до московських слідчих ізоляторів "Лефортово" і "Матроська тиша".

   
З посиланням на уніан
Понеділок,
10 грудня
2018 року
   Сьогодні - День прав людини

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Сімдесят років тому, 10 грудня 1948 року, ООН прийняла Загальну декларацію прав людини.
Вона стала першим універсальним міжнародним актом з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості - рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.
   В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.
   І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. Так, у 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна ратифікувала ці пакти в 1973 році.
   У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.

   
З посиланням на укрінформ
П'ятниця,
07 грудня
2018 року
   Порошенко зустрівся із Грібаускайте у Києві

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент Петро Порошенко зустрівся з Президентом Литовської Республіки Далею Грібаускайте, яка перебуває з офіційним візитом в Україні.
   Офіційна церемонія зустрічі відбулася на площі біля Маріїнського палацу в Києві.
   Планується, що після перемовин лідерів двох держав відбудеться підписання низки двосторонніх документів.
   Крім того, президенти України і Литви проведуть спільну прес-конференцію.
   Петро Порошенко та Даля Грібаускайте також візьмуть участь у роботі другого Українського жіночого конгресу.

   
З посиланням на укрінформ
Четвер,
06 грудня
2018 року
   Сьогодні відзначається День Збройних сил України

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У четвер, 6 грудня, українці відзначають День Збройних сил України.
   Як повідомлялося, дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради №3528-ХІІ від 19 жовтня 1993 року.
   6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13 грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.
   Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за понад 20 років незалежності українська армія була майже знищена.
   Упродовж десятиліть відбувалися масові скорочення кадрових військовослужбовців, дехто з військових сам у відчаї кидав службу, не бачачи в армії жодної перспективи.
   Крім внутрішніх чинників, додалися й зовнішні: увесь цей час Україні доводилося долати шалений тиск Москви, яка всіляко противилися створенню в Україні дієздатних Збройних сил.
   Усі ці роки Москва діяла по-різному, залежно від внутрішньополітичної ситуації як в Україні, так й у Росії. Спочатку це були дипломатичні засоби (часом зовсім неприйнятні), а потім дійшло і до відкритої збройної агресії.
   Після Революції Гідності та початку воєнних дій на сході України розпочалася нова сторінка літопису українських Збройних сил. Попри тотальну руїну в армії, корупцію, зради, втрати і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність Батьківщини, захистити власний народ від агресора, а також відновити обороноздатність Збройних сил.
   Саме вони – українські воїни, віддані до останнього присязі, є обличчям нової української армії з її незнищенним духом мужності, пам’яттю про героїчне минуле та орієнтацією на майбутнє.
   Як заявив напередодні на церемонії нагородження військовослужбовців з нагоди Дня ЗСУ Президент Петро Порошенко, українська армія має найвищий рівень довіри населення з-поміж усіх державних інституцій та є гарантом суверенітету й незалежності України.
   “Армія, збройні сили мають найвищий рівень довіри серед усіх державних інституцій. Наші Збройні сили — це заслуга воїнів і ще мільйонів українців-патріотів, які зробили неймовірне: за такий короткий термін - менш ніж за п’ять років - збудували армію, можливо, одну із найсильніших у Європі, і зупинили російського агресора”, - підкреслив Порошенко.
   Він також додав, що ЗСУ й надалі посилюватимуть бойовий потенціал, у тому числі й завдяки надходженню до бойових частин сучасного нового та модернізованого озброєння й техніки.

   
З посиланням на укрінформ
Середа,
05 грудня
2018 року
   Сьогодні — Міжнародний день волонтерів

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Сьогодні в Україні й у світі відзначають Міжнародний день волонтерів.
Генасамблея ООН запропонувала урядам відзначати цей день 5 грудня, нагадує Укрінформ.
   Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є офіційна назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.
   Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках престарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.
   Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.
   Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух.
   Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.
   Цьогорічна тема Міжнародного дня волонтерів – «Волонтери беруть участь в побудові сталих громад». Вона присвячена ролі волонтерів у зміцненні громад під час стихійних лих, економічних спадів і політичних потрясінь.

   
З посиланням на укрінформ
Вівторок,
04 грудня
2018 року
   Клімкін поїхав на засідання глав МЗС країн НАТО

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Міністр закордонних справ України Павло Клімкін 4-5 грудня візьме участь у заходах на рівні міністрів закордонних справ держав-членів НАТО у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
   Про це повідомляє прес-служба МЗС.
   "У рамках зазначених заходів Клімкін візьме участь у засіданнях Північноатлантичної ради з Україною і Грузією, а також держав-контрибуторів Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Афганістані", - йдеться у повідомленні.
   У прес-службі зазначили, що під час засідання Північноатлантичної ради Клімкін поінформує учасників про ситуацію із захопленням Росією українських військових катерів та їхніх екіпажів і обговорить питання посилення співробітництва з Альянсом у контексті протидії агресії з боку РФ.
   Робочий візит міністра до Брюсселя передбачатиме низку двосторонніх зустрічей, а також прес-конференцію для ЗМІ.

   
З посиланням на укрінформ
Понеділок,
03 грудня
2018 року
   Президент вніс до ВР законопроект про припинення договору про дружбу з Росією

   Інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
Відповідний законопроект зареєстрований 3 грудня під № 0206.
   Як зазначається на сайті парламенту, наразі документ “передано на розгляд керівництву”.
   Текст законопроекту наразі не опублікований.
   Раніше повідомлялося, що Президент Петро Порошенко 17 вересня ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 6 вересня щодо припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією.
   Передбачалося, що Міністерство закордонних справ України має до 30 вересня поінформувати Росію про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ, підписаного 31 травня 1997 року.
   Міністерство закордонних справ України 22 вересня надіслало Росії повідомлення про непродовження Договору про дружбу, співробітництво і партнерство.
   Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною та Російською Федерацією було підписано 31 травня 1997 року в Києві. Згідно з умовами договору, сторони зобов'язувалися, зокрема, “поважати територіальну цілісність і суверенітет” одне одного й “підтверджували непорушність існуючих між ними кордонів”.

   
З посиланням на укрінформ
©  Україна
     м.Київ
     2015 р. - 2018 р.