ГОЛОВНІ НОВИНИ

П´ятниця,
22 червня
2018 року
   Порошенко затвердив рішення РНБО про санкції проти Росії

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент України Петро Порошенко  увів у дію рішення РНБО від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Даний указ розміщений на сайті глави держави.
   "Ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 "Про застосування і внесення змін в персональні спеціальні економічні й інші обмежувальні заходи (санкції)", - йдеться в указі.
   Контроль за виконанням рішення РНБО України Порошенко поклав на Секретаря РНБО Олександра Турчинова.
   У прес-службі РНБО повідомили, що оновлено санкційні списки та запроваджено санкції до 1762 фізичних та 786 юридичних осіб.
   "За ініціативою Кабінету Міністрів України та Служби безпеки України було запроваджено санкції до 30 юридичних та 14 фізичних осіб, у зв’язку з чим було оновлено санкційний список, який зараз налічує 1762 фізичні особи та 786 юридичних осіб", - йдеться у повідомленні.
   РНБО запровадила санкції, симетричні санкціям, уведеним Урядом США 11 червня  проти юридичних осіб, причетних до діяльності російських спеціальних служб у кіберпросторі.
Читайте також: В ООН обурені російською "націоналізацією" в Криму
Список юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції, доповнено політичними партіями та громадськими організаціями, які брали участь у підготовці та проведенні незаконного голосування на території тимчасово окупованих Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у рамках виборів до Державної Думи.
   Запроваджено санкції стосовно російських підприємств ВПК, а також ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод», що знаходиться на окупованій території України та активно використовується державою-агресором.
   Крім того, санкції запроваджено щодо фізичних осіб, які причетні до підготовки і проведення незаконного голосування на території тимчасово окупованих Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у рамках виборів до Державної Думи, та відносно яких уведено санкції Урядом США, серед яких відомий російський мільярдер Аркадій Ротенберг та члени його родини.
   Цей указ набирає чинності після його оприлюднення.
   Нагадаємо, Рада національної безпеки і оборони України 2 травня ввела санкції проти російських компаній і громадян за агресію проти України.

Четвер,
21 червня
2018 року
   Екс-заступник генсека НАТО закликав Альянс зробити новий крок у відносинах з Україною

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Питання України може стати важливим консолідуючим чинником на саміті НАТО в липні.
   Про це пише колишній заступник Генсека НАТО Александр Вершбоу в статті для Real Clear World, передає Голос Америки. Аналітик відзначає, що саміт Альянсу в Брюсселі в липні пройде на тлі зростання напруження відносин в Трансатлантичному регіоні.
   Однак, є одна конкретна ініціатива, яка може об’єднати союзників по обидва боки Атлантичного океану і підтримати міжнародну колективну безпеку – зміцнення партнерства НАТО з Україною, вказує Вершбоу.
   Україна прагне вступити до НАТО. Це не можливо зробити негайно через теперішній стан безпеки, а також стан реформування оборонного сектору України, однак, це питання має залишатись предметом переговорів. Хоча це не замінює членства, запрошення України стати партнером з розширеними можливостями є природнім кроком у відносинах НАТО з Києвом, переконаний експерт.
   НАТО запровадило механізм партнерства з розширеними можливостями з діалогу та співпраці (ЕОР) в 2014 році. Метою цього партнерства є покращення взаємодії між країнами-членами Альянсу і ключовими країнами-партнерами.
   Статус ЕОР дається тим партнерам, які роблять значний внесок до місій НАТО. Перелік країн-кандидатів залишається невеликим і включає Австралію, Фінляндію, Грузію, Йорданію та Швецію. України немає в цьому переліку, хоча Київ відповідає всім критеріям для цього статусу, вважає Вершбоу.
   Аналітик навів аргументи на користь зміцнення партнерства з Україною: Україна бере участь в місіях НАТО, вона збільшила внесок до місії з консультування та навчання сил в Афганістані. Київ також надавав значну допомогу операціям союзників на Балканах та в Середземноморському регіоні, і є однією з чотирьох країн без статусу членства, які беруть участь в Силах реагування НАТО, поряд з Грузією, Фінляндією та Швецією.
   Україна спрямовує 5% ВВП на оборону – більше ніж будь-яка країна-член НАТО. За чотири роки війни з підтримуваними Росією силами на Донбасі Україна сформувала найбільш випробувану в боях військову силу на Європейському континенті і значно зміцнила військово-промисловий комплекс, наголошує експерт.
   Для Альянсу, українські можливості, знання та технічні спроможності є дуже цінними, переконаний автор.
   Ніхто так добре не знає Росію, як Україна, а також не має такого значного практичного досвіду у протистоянні російським кібернападам, дезінформації та іншим формам «гібридної війни» спрямованої на руйнування наших демократій. Україна також відіграє значну роль в зусиллях Альянсу із посилення безпеки в Чорному морі з метою захисту південно-східного флангу НАТО, вказує Вершбоу.
   Обговорення цього питання в Альянсі декілька місяців блокує небажання Угорщини погодитись на зустріч НАТО та керівництва України від час саміту в Брюсселі. Угорщина піднімає питання застосування закону про освіту по відношенню до угорської меншини в Україні. У відповідь, Київ втілює заходи, щоб угорськомовна меншина мала можливість прослуховувати курси угорською мовою на всіх рівнях поряд з вивченням державної мови.
   Є свідчення того, що Будапешт, можливо, буде готовий відокремити це питання від питання безпеки і суверенітету України і дозволить проведення зустрічі на рівні керівництва держави, повідомляє Вершбоу.
   Україна засвідчила, що вона гідна перейти на новий рівень відносин з НАТО. Надання статусу ЕОР буде не тільки символічним визнанням її важкої роботи на підтримку Альянсу, але і зміцнить безпеку НАТО, переконаний експерт.

Середа,
20 червня
2018 року
   Порошенко підписав закон, який заохочує громадян до військової служби

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби".
   Про це повідомляє прес-служба глави держави.
   "Реалізація вимог зазначеного закону надасть можливість підвищити мотивацію громадян до проходження військової служби", - йдеться у повідомленні.
   Зокрема, цим документом вносяться зміни у закони України: “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; “Про військовий обов’язок і військову службу”; “Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”.
   Прийняті зміни дозволяють підвищити вік прийому громадян до вищих військових навчальних закладів з 23 до 30 років, що дозволить учасникам АТО та операції Об’єднаних сил вступати на навчання та продовжувати військову службу як офіцери або сержанти; підвищити до 60 років граничний вік перебування в запасі військовозобов’язаних-жінок, як це вже визначено для чоловіків, що забезпечить гендерну рівність та збільшить мобілізаційний ресурс. Також зміни дозволяють продовжити в особливий період військову службу за новим контрактом на строк від 1 до 10 років, що сприятиме збільшенню кількості громадян, які бажають проходити військову службу за короткотривалим контрактом; звільнитись чи укласти новий контракт військовослужбовцям, дія контрактів яких примусово продовжена після закінчення його строку в особливий період, та військовослужбовцям, які уклали контракт до закінчення особливого періоду й оголошення демобілізації.
   Закон також надає можливості військовослужбовцям, визнаним рішеннями військово-лікарських комісій непридатними за станом здоров’я до військової служби, продовжувати проходження служби. Бойовий досвід, морально-ділові якості та мотивація до військової служби таких військовослужбовців, незважаючи на їх фізичний стан, можуть бути реалізовані на військових посадах, які не потребують фізичних навантажень, зазначає прес-служба Президента.

Вівторок,
19 червня
2018 року
   Порошенко вніс у Раду як невідкладний законопроект про запуск Антикорупційного суду

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент України Петро Порошенко вніс як невідкладний законопроект про утворення Антикорупційного суду на розгляд Верховної Ради.
   Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Глави держави.
   "Президент Петро Порошенко відповідно до статті 93 та частини другої статті 125 Конституції України вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про утворення Вищого антикорупційного суду". Глава держави визначив документ як невідкладний для позачергового розгляду парламенту", - йдеться у повідомленні.
   Мета проекту закону - виконання вимог Конституції України, Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для започаткування діяльності Вищого антикорупційного суду.
   Доповідатиме законопроект під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради заступник глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов.
   Як повідомлялося, Верховна Рада 7 червня ухвалила закон про «Вищий антикорупційний суд». 11 червня він був підписаний Президентом Петром Порошенком. Закон набув чинності 14 червня.
   Водночас, як зазначав міністр юстиції Павло Петренко, парламенту також потрібно ухвалити «технічний» закон про створення Вищого антикорупційного суду - закон про констатацію створення суду, як вимагає Конституція.
   14 червня Порошенко подав до Вищої ради правосуддя проект закону «Про утворення Вищого антикорупційного суду».
   18 червня Вища рада правосуддя підтримала президентський законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.
Понеділок,
18 червня
2018 року
   "Нафтогаз" обратился в суд Швеции: Мы заставим "Газпром" заплатить долг

   Со ссылкой на укрінформ информационно-правовой журнал "СПЕЦИАЛЬНЫЙ КОММЕНТАРИЙ" сообщает:



   Национальная акционерная компания "Нафтогаз Украины" направила представление в апелляционный суд округа Свеа (Швеция), который по ходатайству российского "Газпрома" принял решение о приостановлении процедуры принудительного взыскания долга в 2,6 миллиарда долларов с российской компании в рамках исполнения решения Стокгольмского арбитража.
   Об этом на своей странице в Facebook сообщил главный коммерческий директор "Нафтогаза" Юрий Витренко.
   "Сегодня мы сделали представление в апелляционный суд в Швеции, который рассматривает обжалование решения арбитража. В отличие от арбитража, правила которого запрещают публичность, представление в апелляционный суд является, как правило, публичным. Поэтому все желающие могут его прочитать - там есть много чего интересного!", - написал Витренко.
   Он также подчеркнул, что "Газпром" заплатит долг в полном объеме и возместит все связанные с этим расходы.
   "Газпром" нечестным путем пытается не выплачивать этот долг. Пока он только достиг приостановления принудительного взыскания. Мы будем добиваться наказания "Газпрома" за такие нечестные действия. Мы заставим "Газпром" заплатить долг в полном объеме и возместить все связанные с этим расходы", - написал Витренко.
   Как сообщалось, ранее российский монополист "Газпром" проиграл судебную тяжбу с "Нафтогазом"в Стокгольмском арбитраже, по решению которого он должен выплатить украинской компании 2,56 миллиарда долларов. Также суд обязал российскую компанию поставлять до 5 миллиардов кубометров газа в год в 2018-2019 годах по ценам, соответствующим стоимости голубого топлива на европейских газовых хабах.
   На фоне проигрыша "Газпром" заявил о намерении расторгнуть контракт на поставку и транзит газа с Украиной в судебном порядке, а также снизил давление в газотранспортной системе, что усложнило транзит газа в Европу и вызвало временный дефицит газа в ГТС (2-3 марта).
   В 20-х числах марта "Газпром" официально уведомил "Нафтогаз" о том, что он отказывается выполнять решение арбитража.
   Каждый день (начиная с 28 февраля – даты принятия решения в арбитраже) просрочки платежа в пользу "Нафтогаза" приводит к начислению пени "Газпрому" в размере 0,5 миллиона долларов. В конце мая "Нафтогаз Украины" начал процесс принудительного взыскания с "Газпрома" долга в 2,6 миллиарда долларов в зарубежных судах. Процессы по взысканию уже начались в Англии, Швейцарии и Нидерландах. Среди интересуемых украинскую сторону активов уже оказались акции компаний-операторов газопроводов "Северный поток-1" и "Северный поток-2".
   В середине июня "Газпром" заявил, что суд Швеции приостановил исполнение решения Стокгольмского арбитража в споре о контракте на транзит газа через территорию Украины, согласно которому российский газовый гигант должен Украине 2,56 миллиарда долларов.
   В свою очередь в "Нафтогазе" сообщили, что решение было принято судом без вызова "Нафтогаза" и, соответственно, без учета пояснений и аргументов, которые были бы представлены "Нафтогазом", если бы суд уведомил его о наличии такого ходатайства "Газпрома" и рассмотрении судом этого вопроса. "Нафтогаз" в ближайшее время подаст суду свои развернутые пояснения и контраргументы и ожидает, что, учтя их, суд отменит решение о приостановлении. Также в "Нафтогазе" отметили, что решение суда не приводит к отмене решений арбитража и не дает "Газпрому" возможности требовать у "Нафтогаза" возврата 2,1 миллиарда долларов, уже зачтенных решением арбитража в качестве компенсации.
П´ятниця,
15 червня
2018 року
    Зміни до Конституції про вступ України в ЄС і НАТО майже готові - Президент

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Конституційна комісія завершує роботу над законопроектами про внесення змін до Конституції щодо закріплення в Основному законі європейського і євроатлантичного напрямків розвитку України.
   Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи на церемонії підписання закону "Про дипломатичну службу".
   "Мені доповіли, що Конституційна комісія завершує свою роботу над проектами змін до Конституції, де ми в Конституції зафіксуємо європейський і євроатлантичний напрям, вектор розвитку України", - сказав глава держави.
   Як повідомлялося, Порошенко 28 лютого заявив про плани закріпити в Конституції прагнення України до членства в ЄС і НАТО.
Четвер,
14 червня
2018 року
   Закон про Антикорупційний суд набув чинності

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Сьогодні, 14 червня, закон про "Вищий антикорупційний суд" набув чинності.
   Днем раніше документ був оприлюднений на сайті парламентського видання "Голос України".
   Як повідомлялося, 9 червня Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон "Про Вищий антикорупційний суд", ухвалений парламентом 7 червня. 11 червня закон підписав Президент Петро Порошенко.  
   Документ визначає засади організації та діяльності ВАС як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
   Згідно з законом, ВАС здійснюватиме правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності), а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
   Рада постановила, що суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто його підсудність збігається з підслідністю Національного антикорупційного бюро України.
   Згідно із законом, кримінальне провадження у ВАС здійснюється як у суді першої інстанції, так і в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, "крім випадків коли жодний такий суддя в цьому випадку не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав".
   Парламент також підтримав положення, що кількість суддів цього суду визначається відповідно до Закону "Про судоустрій та статус суддів".
   Законом встановлений перелік вимог до кандидатів в антикорупційні судді. Кандидати повинні володіти знаннями, практичними навичками та відповідати одній з чотирьох спеціальних вимог, зокрема мати: стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років; науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років; сукупний стаж (досвід) судді, правознавця чи адвоката щонайменше сім років.
   З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям професійної етики, доброчесності, тощо утворюється громадська рада міжнародних експертів у складі 6 членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.
   Членам ради експертів на час участі у процедурі відбору кандидатів у судді встановлюється винагорода у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду, що становить 75 прожиткових мінімумів, або 127 тис. грн.
   Закон набрав чинності на насутпний день після його опублікування, крім змін до статті 343 ККУ, які набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
   Ухвалення закону є однією з вимог для надання Україні чергового траншу МВФ. Фонд на консультаціях із погодження положень законопроекту наполягав на "вирішальному впливові" на відбір кандидатів у судді громадської ради міжнародних експертів.

Середа,
13 червня
2018 року
   Відзавтра набуває чинності закон про Антикорупційний суд

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У парламентському виданні "Голос України" за 13 червня опубліковано Закон України "Про Вищий антикорупційний суд" (ВАС).
   Документ оприлюднений і на сайті газети.
   Як повідомлялося, 9 червня Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон "Про Вищий антикорупційний суд", ухвалений парламентом 7 червня. 11 червня закон підписав Президент Петро Порошенко.  
   Документ визначає засади організації та діяльності ВАС як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
   Згідно з законом, ВАС здійснюватиме правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності), а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
   Рада постановила, що суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто його підсудність збігається з підслідністю Національного антикорупційного бюро України.
   Згідно із законом, кримінальне провадження у ВАС здійснюється як у суді першої інстанції, так і в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, "крім випадків коли жодний такий суддя в цьому випадку не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав".
   Парламент також підтримав положення, що кількість суддів цього суду визначається відповідно до Закону "Про судоустрій та статус суддів".
   Законом встановлений перелік вимог до кандидатів в антикорупційні судді. Кандидати повинні володіти знаннями, практичними навичками та відповідати одній з чотирьох спеціальних вимог, зокрема мати: стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років; науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років; сукупний стаж (досвід) судді, правознавця чи адвоката щонайменше сім років.
   З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям професійної етики, доброчесності, тощо утворюється громадська рада міжнародних експертів у складі 6 членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.
   Членам ради експертів на час участі у процедурі відбору кандидатів у судді встановлюється винагорода у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду, що становить 75 прожиткових мінімумів, або 127 тис. грн.
   Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до статті 343 ККУ, які набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
   Ухвалення закону є однією з вимог для надання Україні чергового траншу МВФ. Фонд на консультаціях із погодження положень законопроекту наполягав на "вирішальному впливові" на відбір кандидатів у судді громадської ради міжнародних експертів.
Вівторок,
12 червня
2018 року
   У Варшаві починається дводенна Парламентська асамблея України і Польщі

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У Варшаві розпочинається Х засідання Парламентської асамблеї України і Польщі.
   У вівторок законодавці вестимуть переговори у польському парламенті, а в середу проведуть виїзне засідання асамблеї у місті Свіноуйсьцє, що на північному заході країни, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
   У перший день засідання передбачено три робочі сесії, на яких обговорюватимуться енергетична безпека в регіоні та координація дій щодо блокування будівництва Північного потоку-2; військова співпраця та поглиблення відносин України з ЄС та НАТО; співпраця у сфері обміну молоддю.
   Наступного дня, 13 червня, планується виїзна сесія, під час якої депутати відвідають LNG термінал для скрапленого газу в місті Свіноуйсьцє на узбережжі Балтійського моря.
   Дискусію політиків у рамках Парламентської асамблеї з української сторони очолюватиме заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, а з польської - віце-маршалок Сейму Ришард Терлецький.
   У дискусії з польської сторони візьмуть участь також уповноважений уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Пьотр Наїмський, заступник глави МЗС Бартош Ціхоцький, а також заступник міністра освіти Мажена Махалек.
Понеділок,
11 червня
2018 року
   Понад півмільйона українців побачили Європу: у ДПСУ підбили підсумки року безвізу

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Сьогодні рівно рік, як громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу, крім Великої Британії та Ірландії, а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.
   За рік чинності безвізового режиму з Європейським Союзом до країн ЄС за спрощеною процедурою виїжджали 555 тис. українців.
   Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.
   Нагадується, що сьогодні рівно рік, як громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу, крім Великої Британії та Ірландії, а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС.



   Загалом з початку введення безвізового режиму до країн Європейського Союзу виїжджали майже 20,3 млн громадян, з яких майже 4,8 млн - за біометричними паспортами та понад 555 тис. громадян України скористалися всіма перевагами безвізового режиму.
   Певний ажіотаж серед бажаючих безперешкодно подорожувати спостерігався у перші місяці дії безвізу – в середньому прикордонники оформляли до 90 тис. українців за місяць. У листопаді минулого року цей показник становив вже 32,5 тис. осіб. З настанням літа, тобто періоду активних відпусток та мандрівок, знову очікується збільшення пасажиропотоку.
   Найбільше українців обирають для подорожей авіаційні шляхи, найменше – морем. Своєрідним «вікном до Європи» для України залишається Польща. Саме через неї до країн ЄС потрапляє найбільше українців. Найменший потік мандрівників з України до країн ЄС - через словацький кордон.
   Як повідомлялося, 11 червня 2017 року набуло чинності рішення Ради Євросоюзу про введення безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до 30 країн ЄС і Шенгенської зони. Безвізовий режим дозволяє українцям перебувати в державах ЄС до 90 днів впродовж кожного 180-денного періоду.
   Загалом на сьогодні за біометричними паспортами громадяни України можуть відвідувати 117 країн.
П´ятниця,
08 червня
2018 року
   Страшний Антикорупційний суд проголосований: виявилося – не так вже й страшно

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Як проходив у парламенті історичний день прийняття закону про Вищий антикорупційний суд
   За створення Вищого антикорупційного суду проголосувала конституційна більшість парламенту. 317 голосів "за" закон – рідко трапляється таке результативне голосування.
   З ранку в кулуарах Верховної Ради просто пахло цією загалом вимученою перемогою. Чекали приїзду Президента, депутати говорили про те, що рішення про «зелене світло» для закону плюс-мінус прийнято. Взагалы, якщо це антикорупційне свято не можна було скасувати, було правильно його очолити. Чутки, які це підтверджували, якщо підсумувати, виглядали так: нібито з п'ятої ранку утрясають нюанси з Держдепом і МВФ. Нібито найбільш затятим противникам закону про Антикорупційний суд стратегічні друзі погрозили заморожуванням їхніх закокеанских рахунків (може бути неправдою, підтвердити не можу).
   Але про те, що дискусія про суд була на самому вістрі боротьби еліт, говорить ще одна деталь: за кілька днів до цього прем'єр-міністр Гройсман вийшов єдиним фронтом зі спікером Андрієм Парубієм і пообіцяв відставку в разі неприйняття закону.
   Але це просто лірика порівняно з батлами у соцмережах: противники суду кричали, що він стане початком "утилізації еліт". Прихильники крили владу, яка "гірше Януковича".
   З ранку президент зустрівся зі своєю фракцією, закликавши їх голосувати.
   Засідання парламенту почалося і незабаром була оголошена перерва – профільний комітет дооформлював ту саму узгоджену правку, а спікер зустрічався з лідерами фракцій.
   Якщо ви пам'ятаєте, головною інтригою і перешкодою на шляху до прийняття закону було питання: чи отримають міжнародні експерти, які розглядають кандидатури суддів ВАКСУ, безумовне право вето на окремих кандидатів? Чи буде винайдений якийсь механізм досягнення консенсусу (компромісу) між експертами та Вищою кваліфікаційною комісією суддів?
   Народнофронтовець Леонід Ємець, втім, не мучив журналістів невідомістю, він зранку оприлюднив подробиці компромісу по суду: нібито вето міжнародних експертів може бути подолано, якщо три члени з групи міжнародних експертів і дві третини Вищої кваліфікаційної комісії суддів дадуть свою згоду на того чи іншого кандидата.
   Що це означає? З одного боку, Рада міжнародних експертів перестає бути абсолютним фільтром для кандидатів, якщо визнає когось з них недоброчесним, з іншого боку – для кандидатів у судді залишається серйозний шлагбаум: не можемо ж ми вважати думку трьох международых експертів чисто церемоніальною? Адже, на хвилиночку, їх делегують і МВФ, і Світовий банк, і ОБСЄ! Ну якщо ми покладаємося на авторитет міжнародних організацій, то чому знецінювати думку одразу трьох з них?..
   Чекаючи результату, прислухаюся до того, що кажуть нардепи. Ну, загалом дискурс за останні тижні змінився незначно.
   Одні нардепи виступають за те, що Америка не має права впливати на прийняття рішень.
   Інші кажуть, що Рада міжнародних експертів просто врятує нашу антикорупційну ситуацію.
Треті заздалегідь обурювалися компромісом, вважаючи, що подолання вето трьома голосами знецінює закон і не змінює статусу кво.
   Біля дверей сесійної зали, звідки виходять члени фракції БПП, чути більш життєствердні прогнози.
Там стоїть БПП-шник Вадим Денисенко, який на запитання журналістів: «Чи не стане рада експертів англійською королевою (царює, але не править)» – ставить зустрічне запитання: "Половина ради, троє з шести, здатні ветувати рішення. Ну які підстави вважати їхні функції чисто церемоніальними?"
   Втім, весь антикорупційний пул при прийнятті закону вів себе згідно зі звичайною схемою. Спочатку говорив, що президент його знецінив, потім – проголосувати за нього, а потім – оголосити, що це їхня заслуга, вони дотиснули цей закон.
   Втім, проти останнього я не заперечую, вони були серйозною рушійною силою у лобіюванні закону. Але сьогодні вони проявляли себе як стандартний нудний український політикум: якщо не вони автори закону, то закон поганий. І взагалі, мовляв, треба було раніше приймати, ще два роки тому.
   Ця українська політична звичка – міряти ініціативу (у тому числі законодавчу) не самою ініціативою, а її альтернативами – вже стала банальністю. Але чого не зробиш заради рейтингу.
Одні заради рейтингу лають закон, інші його хвалять...
   Зрілим видався коментар віце-спікера Оксани Сироїд: "Мені не подобаються правки, і мені не до душі така процедура, за годину до голосування проект Закону зала ще не бачила. Але я не можу з ходу прогнозувати, що він поганий. Закон може запрацювати, а може не запрацювати. Може виявитися на зло, а може на добро. Він поки не почав працювати і ще навіть не прийнятий".
   У такому ж ключі виступав і позафракційний Сергій Тарута: "Законопроект не дуже подобається. Але краще мати його важіль, ніж не мати. Я буду голосувати".
   Цікавою була позиція «Батьківщини».
   Під час обговорення Сергій Власенко заявляв, що законопроект "не забезпечує формування чесного, незалежного, професійного, антикорупційного суду. Він забезпечує можливість створення судової інституції, яка буде створена людьми Порошенка і буде тотально залежати від Порошенка і буде, швидше за все, виконувати вказівки Порошенка". Юлія Володимирівна повторила трохи пізніше цю саму тезу, що "законопроект, який вони узгодили, залишає антикорупційний суд приватною власністю Президента України, і тому забудьте про боротьбу з корупцією. Те, що там зараз зроблено, нічого спільного не має з незалежним антикорупційним судом". І, забігаючи наперед, скажу: яким же було здивування, коли фракція Юлії Володимирівни проголосувала "за" (14 з 20-ти).
   Втім, Президент ще за годину до голосування випромінював упевненість, переконуючи залу, що вони приймають закон не для міжнародних організацій, а для України. І, простеживши за цифрою на табло, на якому висвітилося 315 (потім двоє депутатів донесли заяви, що вони теж голосували), взяв слово. Він привітав усіх з перемогою, яка – і перемога України, і його перемога як Президента України, і перемога українського парламенту на чолі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, і перемога українського уряду на чолі з прем'єр-міністром Гройсманом, і перемога кожного народного депутата з 315, які проголосували за президентський законопроект і на сьогодні відкрили зелене світло для створення Вищого антикорупційного суду України.
   Він оголосив, що Антикорупційний суд "з таким рівнем незалежності, з таким рівнем захисту, з таким, я сподіваюсь, рівнем ефективності, ми маємо зробити якомога швидше". Майже пообіцяв завершити процедуру створення антикорупційного суду у 2018 році. Закликав уряд відкрити для цього фінансування. Звернувся до міжнародних організацій, щоб вони швидше запропонували Вищій кваліфікаційній комісії суддів відповідних кандидатів до Міжнародної ради експертів.
   І попросив кандидатів, які представляють народ України, з суддівського корпусу, з адвокатського корпусу і з числа вчених – брати участь у конкурсі.
Середа,
06 червня
2018 року
   Турчинов побажав журналістам мудрості, мужності й оптимізму

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Секретар РНБО Олександр Турчинов привітав журналістську спільноту з професійним святом і побажав представникам четвертої влади мудрості, мужності, оптимізму.
   Привітання Турчинова оприлюднене на його персональному сайті.
   "Журналістика – це не просто професія, це спосіб життя. Відповідальність, неупередженість та об’єктивність, - ось три засадничих принципи професіонала-журналіста. Ви - четверта влада, яка не тільки фіксує глобальні історичні зміни, що відбуваються в країні, але й безпосередньо впливає на них", - наголосив Турчинов.
   Він додав, що поряд з військовими журналісти словом захищають країну на фронтах гібридної війни – розповідають правду про події в Україні і світі, підвищують бойовий дух воїнів, протистоять брехливій кремлівській пропаганді та інформаційній агресії.
   Секретар РНБО побажав журналістській спільноті "мудрості, мужності, оптимізму, натхнення і здійснення творчих задумів".
   Як повідомлялося, 6 червня в Україні відзначають День журналіста, це професійне свято встановлене згідно з Указом Президента від 25 травня 1994 року. 6 червня 1992 року Спілка журналістів України була прийнята до Міжнародної федерації журналістів, яка є найбільшою в світі організацією професійних працівників ЗМІ.
   Через те, що преса стала впливовим соціальним інструментом її стали називати четвертою владою (Fourth Estate - «четвертий стан»). Цей вислів, який згодом став терміном, приписують філософам 18-19 століть Томасу Карлейлю і Жан-Жаку Руссо.
Вівторок,
05 червня
2018 року
   Сьогодні відзначають Всесвітній день охорони довкілля

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Сьогодні з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день охорони довкілля.
День заснований згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року в день відкриття Конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 червня 1972 року).
   Всесвітній день охорони довкілля покликаний спонукати якомога більше людей до активних дій, аби не допустити, щоб навантаження на природні системи життєзабезпечення планети, яке зростає з кожним роком, сягнуло своєї критичної межі.
   Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють ядучим димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті.
   Головну загрозу довкіллю становить людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність. Тема Всесвітнього дня навколишнього середовища 2018 року - «Бій забрудненню пластиком» - закликає всіх  об'єднатися для боротьби з однією з найбільших екологічних проблем нашого часу.
   Тема Дня обрана Індією. Ця країна закликає кожного замислитися над тим, що можна змінити в своєму щоденному житті для полегшення тиску пластикового забруднення на навколишнє середовище, дику природу і здоров'я.
Понеділок,
04 червня
2018 року
    Гройсман обіцяє піти у відставку, якщо Рада "провалить" Антикорупційний суд

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Прем’єр-міністр Володимир Гройсман має намір подати у відставку, якщо Верховна Рада не ухвалить остаточного рішення про створення антикорупційного суду.
   Про це він заявив під час спільного з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм брифінгу у парламенті, повідомляє кореспондент Укрінформу.
   “Я як Прем’єр-міністр України прийняв для себе рішення: якщо такий незалежний суд не буде створено, я складу з себе повноваження Прем’єр-міністра України і подам у відставку”, - сказав Гройсман.
   За його словами, без створення цього суду боротьба з корупцією не може бути успішною. “Тому сьогодні є ключове завдання - щоб українці отримали можливість створення такого суду, відновлення довіри усередині країни, це й довіра міжнародна. Я глибоко переконаний у тому, що це питання має ключове значення”, - додав глава уряду.
   Прем’єр-міністр наголосив, що держава має можливості для розвитку, зростання економіки та реальної боротьби з корупцією, підвищення якості життя людей. "Але без цього рішення буде підірвана довіра усередині суспільства до влади, так і міжнародному авторитету буде завдано шкоди", - сказав Гройсман.
   Він додав: "Хочу підкреслити, що ми сьогодні стоїмо перед вибором: або подальший розвиток, або ж, якщо рішення не буде ухвалене, то буде дестабілізація".
   Гройсман заявив, що працюватиме з керівницвом ВР і фракціями, аби переконати їх у необхідності якнайшвидшого ухвалення у другому читанні закону щодо створення антикорупційного суду.
   Як повідомлялося, Верховна Рада 1 березня ухвалила у першому читанні президентський законопроект № 7440 "Про Вищий антикорупційний суд".
   Водночас у МВФ, Світовому банку та ЄС заявили, що законопроект порушує зобов'язання України і не відповідає вимогам Венеціанської комісії.
   До другого читання депутати внесли 1974 поправки до законопроекту про антикорупційний суд. Наразі парламент розглянув 1072  з них.
П´ятниця,
01 червня
2018 року
   Порошенко і Маас обговорили прояви російської агресії і шляхи протистояння

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент України Петро Порошенко прийняв міністра закордонних справ ФРН Гайко Мааса, який перебуває в Україні зі своїм першим візитом.
   Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.
   "Було детально обговорено розвиток ситуації на Донбасі та скоординовано подальші кроки для активізації мирного процесу. Петро Порошенко відзначив рішення Гайко Мааса відвідати контактну лінію для того, щоб особисто ознайомитися з ситуацією, яка склалася внаслідок російської агресії", - сказано в повідомленні.
   Сторони наголосили на важливості якнайскорішого розгортання багатонаціональної операції з підтримання миру під егідою ООН, що створить сприятливу атмосферу для реалізації Мінських домовленостей. Було підтримано ідею розглянути це питання в рамках наступного засідання міністрів закордонних справ країн Нормандського формату.
   Також зазначається, що особливу увагу було приділено питанню звільнення українських політв’язнів та заручників, включаючи стан їх здоров’я, зокрема, Олега Сєнцова, Володимира Балуха.
   Президент України наголосив, що Росія досі залишається джерелом дестабілізації ситуації в Україні, про що свідчить спроба замаху на опозиційного російського журналіста Аркадія Бабченка. Петро Порошенко відзначив, що завдяки вдалій спецоперації вдалося ідентифікувати організаторів злочину.
   Глава держави також наголосив, що нещодавній звіт, який вкотре доводить причетність Росії до збиття літака МН17, підтверджує не лише необхідність притягнення Москви до міжнародно-правової відповідальності, зокрема через подальше посилення санкцій, але й вироблення надійних гарантій недопущення подібних злочинів з боку Росії.
   Петро Порошенко відзначив, що реалізація «Північного потоку 2» створює додаткові ризики для безпеки поставок газу в Європу і дає додаткову політичну перевагу для Росії та формує у агресора уявлення про його повну безкарність.
   Сторони також обговорили питання підготовки до 20-го Саміту Україна-ЄС, який відбудеться у Брюсселі 9 липня.
   Міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас у четвер прибув в Україну з першим візитом. Головною темою візиту він назвав становище у східній Україні. Також Маас висловив бажання відвідати Маріуполь щоб особисто побачити, які наслідки має конфлікт для життя людей.
©  Україна
     м.Київ
     2015 р. - 2018 р.