ПОДІЇ ЗА КОРДОНОМ

П´ятниця,
22 червня
2018 року
   На щорічній конференції ОБСЄ з безпеки обговорять ситуацію в Україні

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Організація з безпеки і співробітництва в Європі проведе щорічну оглядову конференцію на наступному тижні.
   Про це повідомили в прес-службі ОБСЄ.
   «Щорічна конференція, присвячена огляду проблем безпеки, пройде у Відні 26-28 червня під головуванням Італії, її гасло - «Діалог і відповідальність за зміцнення безпеки в регіоні ОБСЄ»», поінформували в службі.
   Держави-учасниці обміняються думками з питань, пов'язаних з воєнно-політичним аспектом безпеки, викликами та загрозами, обговорять і співробітництво з відповідними міжнародними й регіональними організаціями та установами. Теми конференції: конфліктні та кризові ситуації в регіоні ОБСЄ; уроки та подальші шляхи вирішення конфліктного циклу; контроль над звичайними озброєннями, та заходи зміцнення довіри і безпеки; проблеми та можливості, пов'язані з міграцією; а також поточні та майбутні тенденції щодо транснаціональних загроз.
   Крім того, дві спеціальні сесії будуть присвячені питанням забезпечення безпеки і стабільності в регіоні ОБСЄ у світлі розвитку подій у та навколо України, і структурованому діалогу з пошуку нових шляхів розв'язання військово-політичних викликів та протидії негативним тенденціям в архітектурі європейської безпеки.

Четвер,
21 червня
2018 року
   Держдеп США зробив заяву щодо Антикорупційного суду в Україні

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Офіційний Вашингтон привітав затвердження в Україні закону про Вищий Антикорупційний суд, але водночас нагадав про необхідність додаткових кроків для українського керівництва з метою підвищення ефективності боротьби з корупцією.
   Про це йдеться в офіційній заяві Державного департаменту США, поширеній у середу, 20 червня, передає власний кореспондент Укрінформу.
   "Сполучені Штати високо оцінюють затвердження в Україні закону про створення незалежного Антикорупційного суду", - наголошується в документі.
   У цьому зв'язку офіційний Вашингтон висловив задоволення, що цей "важливий законопроект" був прийнятий з широкою підтримкою у Верховній Раді. "Україна зробила важливий крок у напрямку досягнення європейського майбутнього, якого вимагали люди під час Революції Гідності", - підкреслили в Державному департаменті.
   Крім того, американська сторона привітала заяву директора МВФ Крістін Лагард з цього приводу. "Вона (Лагард – ред.) і президент Порошенко погодилися, що Верховна Рада має швидко внести поправки до закону, щоби цей суд міг слухати всі справи, які підпадають під його юрисдикцію, в тому числі поточні корупційні справи, а також прийняти додаткове законодавство для офіційного початку роботи суду", - зауважили в американському відомстві.
   Ці заходи забезпечать можливість для Антикорупційного суду "подолати корупцію, яка загрожує національній безпеці, процвітанню та демократичному розвитку України", зауважили в Держдепартаменті США.
   Як повідомлялося, Закон "Про Вищий антикорупційний суд" парламент ухвалив 7 червня і 14 червня він набув чинності.
   19 червня Рада тричі провалила рейтингове голосування за законопроект №8497 "Про утворення Вищого антикорупційного суду", який Президент вніс як невідкладний. Мета документа - виконання вимог Конституції, законів "Про Вищий антикорупційний суд" та "Про судоустрій і статус суддів" для започаткування діяльності Вищого антикорупційного суду.
   Президент Петро Порошенко заявив, що всі справи щодо корупційних злочинів, у тому числі й ті, що знаходяться в інших судах, мають бути передані у новостворений Антикорупційний суд. За його словами, ця норма була передбачена у тому варіанті законопроекту про Вищий антикорупційний суд, який було внесено ним до парламенту 22 грудня 2017 року.
   В ухваленому ВР 7 червня законі передбачається, що справи по корупційних правопорушеннях, які вже розглядаються чи передані в інші суди, до антикорупційного суду не передаватимуться.

Середа,
20 червня
2018 року
   Порошенко і голова МВФ погодилися, що скандальна норма у законі про ВАС має бути змінена

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Прийняття Верховною Радою України Закону про Вищий антикорупційний суд є суттєвим кроком у боротьбі з корупцією, проте важливо невідкладно прийняти наданий президентом Петром Порошенко допоміжний закон для фактичного створення суду і повернути вимоги про розгляд цим судом всіх віднесених до його юрисдикції справ.
   Про це йдеться в заяві директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард за результатами її переговорів з главою української держави.
   «Я дуже обнадіяна прийняттям українським парламентом Закону про Вищий антикорупційний суд, що є суттєвим кроком вперед у боротьбі влади з корупцією. Новий закон прокладає шлях до незалежного та сильного антикорупційного суду, який спільно з існуючими інституціями (Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура) долучиться до забезпечення відповідальності та справедливості, що їх вимагає народ України від своїх чиновників», - йдеться в заяві.
   Лагард висловила вдячність президенту за його лідерство, що уможливило ухвалення закону, і привітала наміри Порошенко організувати роботу суду до кінця року.
   «Ми погодилися, що нині парламенту дуже важливо невідкладно прийняти допоміжний закон, поданий президентом, для фактичного створення суду. Не менш важливими є зміни для відновлення підтриманих в першому читанні вимог щодо розгляду Вищим антикорупційним судом всіх віднесених до його юрисдикції справ, зокрема тих, що являють собою всі нові апеляції щодо відповідних рішень, винесених судами першої інстанції», - наголошується у заяві.
   Також Лагард повідомила про домовленість з Порошенком і надалі тісно співпрацювати, як і з урядом, для своєчасної імплементації цих та інших передумов – передусім стосовно цін на газ та бюджету, - що є критично важливим для завершення поточного перегляду програми за підтримки МВФ.
   Як повідомлялося, Верховна Рада 7 червня ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд. Президент України Петро Порошенко підписав закон 11 червня.
   Законом встановлюється, що суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України. 14 червня закон набув чинності.
   Згідно із законом, апеляційні скарги на рішення судів першої інстанції у справах, переданих НАБУ і САП до моменту створення Вищого антикорупційного суду, оскаржуватимуться не в Апеляційній палаті ВАС, а в апеляційних судах загальної юрисдикції.
   19 червня нардепи відмовилися включити до порядку денного законопроект про створення Антикорупційного суду.
   Довідка. Поточна програма України та МВФ обсягом 17,5 млрд дол., з яких наша країна отримала 8,7 млрд дол., добігає кінця навесні 2019 року. У 2018 році Національний банк і Міністерство фінансів розраховують в межах цієї програми отримати 1,9 млрд дол.
   Окрім ухвалення антикорупційного законодавства, для продовження співпраці з Фондом уряду потрібно привести ціни на газ до імпортного паритету і забезпечити механізм їх автоматичного регулювання зі зміною цінової кон'юнктури, а також зробити відповідні коригування для збалансування бюджету поточного року.

Вівторок,
19 червня
2018 року
   Держдеп підтвердив незмінну політику США щодо Криму

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Попри появу інформації в американських ЗМІ про нібито висловлювання президента США Дональда Трампа про "російський" Крим, Державний департамент Сполучених Штатів ще раз підтвердив політику офіційного Вашингтона: Крим – це Україна.
   Відповідну заяву озвучив у понеділок, під час телефонного брифінгу для журналістів, високопоставлений офіційний представник Держдепартаменту США, передає власний кореспондент Укрінформу.
   "Ми підтримуємо територіальну цілісність України у межах її міжнародно визнаних кордонів, і наша політика по Криму залишається незмінною", - зауважив представник зовнішньополітичного відомства США у відповідь на прохання прокоментувати недавні висловлювання президента Трампа.
   "Наші санкції – наші кримські санкції – залишатимуться чинними, допоки Росія не припинить окупацію і не поверне Крим Україні", - підкреслив представник Держдепартаменту США.
   Як повідомлялося, минулого тижня американське видання BuzzFeed розмістило публікацію, що глава Білого дому Дональд Трамп під час перебування на саміті G7 у канадському Квебеку заявив у одній із розмов, що Крим є російським, оскільки жителі півострова розмовляють російською мовою. Водночас, Білий дім відмовився коментувати цю інформацію.
Понеділок,
18 червня
2018 року
   Клімкін в Ізраїлі зустрінеться з Нетаньягу

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Міністр закордонних справ Павло Клімкін 18-19 червня перебуватиме з візитом в Ізраїлі, де візьме участь у засіданні Спільної Українсько-Ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва.
   Про це повідомляє прес-служба МЗС.
   "18-19 червня 2018 року у м. Єрусалимі під співголовуванням міністра закордонних справ України Павла Клімкіна заплановано проведення 11-го засідання Спільної Українсько-Ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва", - йдеться у повідомленні.
   Як поінформували в МЗС, ізраїльську частину Комісії очолює міністр з питань охорони навколишнього середовища, міністр у справах Єрусалима та єврейської спадщини Зеев Елькін.
   Під час засідання Комісії заплановано провести переговори з усіх ключових питань двостороннього торговельно-економічного співробітництва, зокрема щодо перспектив взаємодії у сфері торгівлі, залучення інвестицій, туризму, сільського господарства, інновацій, енергетики, комунікацій тощо.
Також заплановані зустрічі Клімкіна з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та з Патріархом Єрусалимським Теофілом ІІІ.
П´ятниця,
15 червня
2018 року
   Штат Іллінойс оголосив 2018-й роком пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Губернатор американського штату Іллінойс Брюс Раунер оголосив 2018-й рік роком пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
   Про це йдеться у повідомленні Посольства України в США у соціальній мережі Facebook.
   "Губернатор штату Іллінойс Брюс Раунер видав прокламацію, яка проголошує 2018 рік роком пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, штучно спричиненого радянською владою", - йдеться у повідомленні.
   Також посольство розмістило копію цього документа. Зокрема, у ньому зазначається: "Я, Брюс Раунер, губернатор штату Іллінойс, цим документом відзначаю 85-ту річницю українського голоду-геноциду і заохочую усіх іллінойців увічнити пам'ять жертв та тих, хто вижив під час Голодомору".
   Як повідомлялося, раніше Голодомор в Україні геноцидом визнали у 11 штатах США: Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Массачусетсі, Мічигані, Міссурі, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні, Пенсильванії та Канзасі.
   7 лютого посол України в США Валерій Чалий закликав Палату представників США на поточній сесії Конгресу визнати Голодомор 1932-33 років актом геноциду українського народу.
Четвер,
14 червня
2018 року
   Генасамблея ООН обрала Україну до економічної і соціальної ради Організації

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй обрала Україну до складу економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОР) на пероід 2019-2021 років.
   Як повідомляє Постійне представництво України при ООН у мікроблозі Twitter, членство України підтримало 176 держав.
\   "Членство в ЕКОСОР сприятиме реалізації в Україні найкращих світових практик в сфері соціально-економічних реформ. Плануємо також більш активно потенціал ООН для вирішення нагальних гуманітарних проблем", - наголосив постійний представник України Володимир Єльченко.
   Зазначається, що ЕКОСОР - це один із шести ключових органів ООН, який відповідає за координацію ООН та її спеціалізованих установ в економічній і соціальній сферах. До її складу входять 54 держави-члени ООН.
   У 2019 році ЕКОСОР зосереджуватиме свою увагу на розбудові рівноправного та інклюзивного суспільства, зокрема забезпеченні гендерної рівності, посиленні соціального захисту людей з особливими потребами, поліпшення гуманітарної ситуації в зоні конфліктів, поліпшення малого та середнього підприємництва, боротьбі зі зміною клімату.
   Востаннє Україна обиралася до ЕКОСОР у 2010-2012 роках.
Середа,
13 червня
2018 року
    Вироки у справі збитого над Донбасом MH17 можуть виконати в Україні

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Обвинувальні вироки у справі про катастрофу "Боїнга" над Донбасом можуть бути виконані в Україні. Суд зможе при розгляді справ обвинувачених використовувати відеозв'язок.
   Нідерландські законодавці схвалили угоду, підписану між їхньою країною та Україною з метою полегшити можливе переслідування осіб, відповідальних за аварію малайзійського "Боїнга", включаючи використання відеозв'язку, передає DW.
   Затверджений договір закріплює положення про те, що судовий процес відбудеться у нідерландському суді, найімовірніше, в Гаазі.
   Якщо будуть винесені обвинувальні вироки, вони можуть бути приведені до виконання на території України, якщо засуджених не видадуть Нідерландам. Схвалення угоди "є важливим кроком на шляху до пошуку істини й залучення підозрюваних до суду, тим самим задовольняючи вимоги родичів жертв", заявив голландський міністр закордонних справ Стеф Блок.
   Раніше, 6 червня, уряд Нідерландів заявив, що не бачить відповідальності влади України за катастрофу малайзійського "Боїнга" в 2014 році в небі над Донбасом. Ще раніше, у травні 2018 року, Нідерланди й Австралія поклали відповідальність за катастрофу "Боїнга" на Росію.
   В результаті аварії рейсу MH17, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур, загинули 298 осіб, більшість - громадяни Нідерландів. У Кремлі заперечують причетність до авіакатастрофи.
Вівторок,
12 червня
2018 року
   Канадські депутати вбралися у вишиванки

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Депутати парламенту Канади вбралися у вишиванки з нагоди візиту до Оттави української парламентської делегації.
   Як передає кореспондент Укрінформу, окрім депутатів український національний костюм одягла і міністр міжнародного розвитку Канади Марі-Клод Бібо.
   Всього у акції взяло участь близько десятка канадських парламентарів із різних партій, які провели спільну фотосесію у будівлі парламенту. До них приєдналися члени парламентської групи дружби між Україною та Канадою, які саме приїхали до Оттави. Канадські депутати також були присутніми у вишиванках у сесійній залі під час години запитань до уряду.
   "Ніколи не пізно відсвяткувати День вишиванки із колегами. Дякую українській делегації за те, що приєдналася до нас. Рада бачити, що відносини між Україною та Канадою міцні, як ніколи! Дякую усім, хто прийшов сьогодні - ви виглядаєте чудово!", - написала із приводу фотосесії депутат від правлячої Ліберальної партії Карен МакКрімон на своїй сторінці у мережі Твіттер.
   Нагадаємо: наразі кілька депутатів із парламентської групи дружби між Україною та Канадою перебувають із візитом у Канаді. Це перший подібний візит після Революції Гідності.
Понеділок,
11 червня
2018 року
   "Нормандські" міністри проведуть першу за півтора року зустріч

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   У понеділок ввечері міністри закордонних справ Нормандського формату – України Павло Клімкін, ФРН Гайко Маас, Франції Жан-Ів ле Дріан і РФ Сергій Лавров – зустрінуться на віллі МЗС Німеччини "Борзіг" у передмісті Берліна.
   Як повідомлялося, це буде перша їхня зустріч з лютого 2017 року.
   На порядку денному інвентаризація стану виконання Мінських угод і, вперше, обговорення перспектив розміщення на Донбасі місії "блакитних касок" ООН.
   Напередодні зустрічі її господар Гайко Маас визнав, що простими переговори не будуть. "Нам доводиться пробивати товсту дошку; інтереси і позиції України і Росії далекі один від одного в багатьох областях", - заявив він.
   Маас у травні побував у Росії, де зустрічався з Лавровим, а 31 травня - 1 червня відвідав Україну, де крім політичних переговорів у столиці Києві побував на сході, поруч з лінією розмежування і на місці побачив, що відбувається у прифронтовій зоні.
П´ятниця,
08 червня
2018 року
     Столтенберг: Принцип відчинених дверей до НАТО актуальний для України

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив відкритість альянсу до вступу нових членів.
Так у Брюсселі на зустрічі з міністром оборони України Степаном Полтораком Столтенберг відповів на запитання щодо перспектив вступу України до оборонного союзу.
   «Принцип відчинених дверей, один із основних принципів НАТО, є актуальним як для України, так і для інших країн. Вважаю історичною подією, що в новій будівлі штаб-квартири альянсу я першим міністром із країн-партнерів приймаю міністра оборони України Степана Полторака», – сказав глава НАТО.
   Під час зустрічі Полторак поінформував Столтенберга про особливості воєнно-політичної обстановки в Україні, а також розповів про реформи в українському оборонному відомстві.
   «Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов’язане з членством у системі колективної безпеки й оборони альянсу. Попри складну ситуацію на сході України наш внесок в операції альянсу буде збережено й нарощено», – цитує слова міністра оборонне відомство України.
   Нагадаємо: 7 червня генеральний секретар НАТО підтвердив, що президент України Петро Порошенко буде запрошений на саміт НАТО 11-12 липня в Брюсселі, але додав, що формат зустрічей із ним ще не визначений.
Четвер
07 червня
2018 року
   Гройсман закликає бізнес Ліхтенштейну активніше йти на український ринок

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Гройсман закликає бізнес Ліхтенштейну активніше йти на український ринокФОТО06.06.2018 21:09 371
Україна і Князівство Ліхтенштейн готові посилювати торгово-економічну співпрацю в контексті використання можливостей режиму вільної торгівлі, а також конвенції Пан-Євро-Мед.
   Про це йшлося під час переговорів Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана і спадкоємного принца Ліхтенштейну Алоїза, що відбулись у Києві, повідомляє Урядовий портал.
   Глава уряду на зустрічі висловив сподівання, що перший візит монаршої особи в Україну сприятиме поглибленню зв’язків між державами.
   «Сподіваюсь, Ви відкриєте для себе Україну», - сказав Гройсман.
   Він подякував співрозмовнику за послідовну політичну позицію Ліхтенштейну щодо засудження анексії Криму та протистояння на Сході України і запевнив, що Україна так само послідовна в своїх діях, спрямованих на утвердження демократичних інституцій та верховенства права, вживає заходів з метою подолання корупції, модернізації економіки та інфраструктури.
   Глава уряду поінформував принца про перебіг реформ і зміни в найважливіших сферах життя – від освіти і охорони здоров’я до формування сприятливого ділового клімату, який прискорить процес залучення інвестицій і оновлення промисловості.
   У цьому контексті сторони відзначили, що станом на початок року загальний обсяг інвестицій Ліхтенштейну в економіку України становив 49,3 млн дол. Ключовими сферами вкладання коштів є промисловість, будівництво, але інтерес для бізнесу Ліхтенштейну становлять також інфраструктура й енергетика.
   «Ми запрошуємо бізнес Ліхтенштейну більш активно виходити на український ринок, який швидко розвивається і пропонує великі можливості. Впевнений, ми маємо потенціал для розширення співпраці. За І квартал року наш товарообіг зріс учетверо. Сподіваємося, що обсяг інвестицій з Вашої країни також зростатиме й надалі», - зазначив Гройсман.
   У свою чергу спадкоємний принц подякував Прем'єр-міністру України за запрошення. «Щороку ми поглиблюємо співпрацю - як на політичному рівні і міжнародній арені, а також у рамках зони вільної торгівлі», - зазначив він.
Середа,
06 червня
2018 року
   США закликали Україну виконати вимоги МВФ стосовно Антикорупційного суду

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   США закликали уряд України виконати вимоги МВФ у питанні створення незалежного Антикорупційного суду.
  Про це повідомляється із посиланням на заяву Державного департаменту США.
   "США закликають уряд України впровадити глибокі, всеохоплюючі й своєчасні реформи, котрі відображають вимоги народу України, висунуті під час Революції Гідності: покінчити із системною корупцією, прискорити економічне зростання та забезпечити європейське майбутнє усім українцям. Створення дійсно незалежного Антикорупційного суду є найважливішим, терміновим кроком, який уряд може зробити для виконання цих вимог і знизити рівень корупції, що загрожує національній безпеці, економічному розвитку та становленню демократії", - йдеться в повідомленні.
   У Держдепі зазначили, що підтримують Міжнародний валютний фонд, який визначить, чи відповідає новий закон щодо суду обов'язкам України в рамках програми підтримки МВФ. "Ми погоджуємося з МВФ, що законодавство стосовно створення Антикорупційного суду має надавати ключову роль у виборі кваліфікованих суддів міжнародній раді експертів", - наголосили в Держдепі.
   У США підкреслили, що законопроект про Антикорупційний суд має задовольняти МВФ, який надає суттєву фінансову підтримку українському уряду.
   "Тому ми закликаємо український уряд обговорити відповідні законодавчі пропозиції безпосередньо з МВФ та прийняти законопроект, який відповідає вимогам МВФ. Антикорупційний суд має виконати важливу роботу для захисту українського народу", - йдеться у заяві.
   Як повідомлялося, 1 березня ВР в першому читанні ухвалила проект закону «Про Вищий антикорупційний суд» (№7440), внесений президентом України Петром Порошенком.
   Ключовою претензією міжнародних партнерів і громадських організацій до законопроекту є обмеження ролі міжнародних експертів у рекомендаційній функції в процесі відбору та призначення суддів. На думку міжнародних партнерів, включаючи МВФ, повноцінна роль міжнародних експертів у призначенні суддів є запорукою незалежності Антикорупційного суду і його здатності ефективно виконувати свої функції.
   Створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії є однією з умов продовження співпраці України і МВФ, необхідної для погашення країною зовнішніх боргів найближчими роками. На думку експерта Atlantic Council економіста Андерса Аслунда, припинення співпраці України і МВФ призведе до значної девальвації гривні.
Вівторок,
05 червня
2018 року
   Порошенко в Іспанії розповів, які угоди Київ укладе з Мадридом

   З посиланням на уніан інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Президент України Петро Порошенко анонсував підписання найближчим часом ряду угод між Україною та Іспанією, в тому числі, про уникнення подвійного оподаткування. Про це він заявив журналістам в рамках офіційного візиту в Іспанію.
   «Ми намітили декілька конкретних проблем, базуючись на вчорашній зустрічі з величезною української громадою, ми чітко поставили питання про прискорення підписання угоди про уникнення подвійного оподаткування…угода готова, вона погоджена і одразу після призначення уряду вона буде підписана, так само будуть підписані угоди про соціальний захист українських громадян, про співпрацю в галузі сільського господарство, про співпрацю в галузі митної справи, в галузі юстиції та співпраці правоохоронних органів», - заявив президент, відзначивши важливість наявності такої широкої сфери кооперації між Україною та Іспанією.
   Раніше Порошенко заявив, що новообраний прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес запевнив його у підтримці продовження санкцій проти Росії та прагнень України інтегруватись у Європейський Союз та НАТО.
   Як повідомлялося раніше, журналісти виявили, що Порошенко і його оточення готують собі плацдарм в Іспанії, виводячи кошти і скуповуючи нерухомість. За даними журналістів, серце "іспанської імперії" Порошенка - садиба в маленькому містечку Аталайя Ісдабе на півдні Іспанії на березі Середземного моря.
Понеділок,
04 червня
2018 року
   Меркель виклала своє бачення реформування Єврозони

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Канцлерка ФРН Ангела Меркель хоче стабілізувати єдину європейську валюту шляхом створення    
   Європейського валютного фонду для подолання криз та інвестиційного бюджету для вирівнювання перекосів між країнами.
   Як повідомляє DW, власне бачення реформ Єврозони Меркель виклала в оприлюдненому в неділю, 3 червня, інтерв'ю тижневику Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung (FAS).
   Зокрема, вона наголосила на необхідності посилення євровалюти. На її думку, це необхідно для подальшого успішного економічного розвитку зони євро, оскільки "дотеперішніх інструментів замало" для цього.
   Так, Меркель висунула ідею створення "інвестиційного бюджету" задля вирівнювання економічних перекосів між країнами Єврозони. Утім, на погляд німецької канцлерки, обсяги такого бюджету не мають перевищувати "двозначної мільярдної суми нижчого порядку".
   Крім цього, вона запропонувала створити Європейський валютний фонд (ЄВФ). На думку Меркель, такий фонд можна створити на базі заснованого 2012 року Європейського стабілізаційного механізму. Тоді цей механізм засновувався для подолання боргової кризи в Єврозоні, зокрема в Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії та на Кіпрі.
   Меркель зазначила, що ЄВФ міг би надавати країнам-членам Єврозони "довгострокові кредити" з метою підтримки. Крім того, канцлерка вважає цілком реальним виділення цим фондом короткострокових кредитів для фінансової допомоги окремим країнам Єврозони, котрі переживають фінансові труднощі.
   У повідомленні зазначається, що викладену позицію Меркель вже встигли прокоментувати в Єлисейському палаці.
   У поширеній у неділю заяві прес-служби президента Франції Еммануеля Макрона, зокрема, наголошується на тому, що канцлерка ФРН "наближається до французького погляду" на проблематику реформи Єврозони. Крім того, у заявах Меркель простежується "позитивний рух", зазначається в повідомленні прес-служби Макрона, цитує інформагентство AFP.
   Нагадаємо, у вересні 2017 року французький президент запропонував радикальну реформу Єврозони до 2024 року. На його думку, в підсумку слід створити єдиний бюджет та посаду міністра фінансів Єврозони. У Парижі чекали на відповідь Меркель щодо цих ініціатив.
П´ятниця,
01 червня
2018 року
   Військова база США у Польщі. Чого найбільше побоюються у Варшаві?

   З посиланням на укрінформ інформаційно-правовий  журнал "СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМЕНТАР" інформує:



   Польща готова інвестувати 1,5-2 млрд доларів в інфраструктуру для функціонування в Польщі на постійній основі американської військової бази. Ключовим у цьому є слово “постійній”, адже на ротаційній основі в Польщі вже дислокується кілька американських бойових з'єднань. Наскільки реальними є ці плани і що може їм завадити?

   “БАЗОВА” ПРОПОЗИЦІЯ: ВНУТРІШНІЙ КОНТЕКСТ

   Польcький інтернет-портал Onet.pl кілька днів тому оприлюднив інформацію про те, що міністерство оборони Польщі підготувало документ під назвою “Пропозиції для США щодо постійної присутності в Польщі” (Proposal for a U.S. Permanent Presence in Poland). Його було передано для розгляду американським урядовим інституціям, Конгресу і провідним аналітичним центрам. Пропозиції містять в собі перелік дій, які може зробити Польща, аби спростити функціонування у країні на постійній основі військового контингенту США. Йдеться про ремонт і будівництво військової та соціальної інфраструктури, зокрема шкіл, дитсадків чи шпиталю, що важливо для сімей військовослужбовців.
   У Польщі вже дислокується кілька американських військових підрозділів, зокрема бойова батальйонна група у рамках передової присутності НАТО, бойова група бронетанкової бригади США, а також компонент бригади бойової авіації. Утім, загалом, ідеться про ротаційну присутність американців у Польщі, що не задовольняє польську сторону. Ротаційна присутність має одну слабкість – у будь-який момент її можна згорнути. І цього найбільше побоюються у Варшаві.
   Ініціатива щодо створення бази викликала активне обговорення в Польщі, але загалом – у рамках внутрішньополітичної боротьби. Політики опозиції почали активно критикувати владу, хоча не за саму ініціативу (щодо максимальної американської присутності в Польщі панує надпартійна згода), а за сам факт оприлюднення цієї інформації у ЗМІ. Попри те, що ця інформаційна не була під грифом, польські опозиціонери переконані, що поява вразливої інформації у публічному просторі послаблює переговорну позицію Варшави з цього приводу і свідчить про некомпетентність влади. Як з'ясувалося, міноборони, готуючи цей документ і розсилаючи його американським установам, нібито не узгоджувало позицію ані з МЗС країни, ані з президентським Бюро національної безпеки (BBN). Голова BBN Павел Солох намагався заспокоїти емоції, висловивши думку, що цей документ – скоріше “рекламний буклет”, заклик до обговорення теми з американцями, що не вимагає якихось конкретних дій і не несе жодних наслідків.
   Голова комісії Сейму з питань спецслужб Марек Опьола висловив ще одну тезу: документ оприлюднено, аби вдарити по екс-міністру оборони Польщі Антонію Мацеревичу, оскільки саме за його правління готувався та відсилався американцям цей документ. Таким чином, політичні противники намагаються звинуватити колишнього керманича міністерства оборони у якихось деструктивних діях.

   “БАЗОВА” ПРОПОЗИЦІЯ: ЗОВНІШНІЙ КОНТЕКСТ

   Варшава хоче, аби в Польщі з'явилася хоча б одна велика американська військова база, на кшталт тих, які є, наприклад, у Німеччині чи Італії. Американці поки жодним чином не відреагували на пропозицію. Проте з реакцією, звичайно ж, не забарилися росіяни. Речник президента Росії Дмітрій Пєсков, вживаючи незмінну і традиційну риторику Кремля, підкреслив, що Росія відповість на розгортання американської військової бази в Польщі. Російський військовий експерт Ігор Коротченко у коментарі виданню Rzeczpospolita висловив думку, шо немає причин для розміщення в Польщі американської бази, адже Польщі нічого не загрожує з боку Росії. Він навіть пообіцяв, що Польща може не боятися жодних “зелених чоловічків”. Проте, Коротченко наголосив, що елементи американської системи ПРО, які мають розмістити на півночі Польщі, а також у перспективі – поява американської військової бази, лише погіршать безпекову ситуацію в регіоні. За його словами, як мінімум на ці бази буде націлено ракети комплексів “Іскандер”.
   А що на цю пропозицію відповіли західні партнери Польщі? Вона не викликала якогось особливого відлуння у країнах НАТО. Але можна майже з точністю припустити, що вона точно сприйнята без ентузіазму в Берліні. Як твердить польський експерт, голова центру досліджень “Польща-Україна” Даріуш Матерняк, Німеччина має щонайменше дві причини бути проти розгортання американської військової бази в Польщі. Перша з них стосується традиційного бажання німців не дратувати Росію й ця позиція має спиратися на старі зобов'язання НАТО не розташовувати значні військові сили на території нових членів, які Альянс взяв на себе перед вступом Польщі, Чехії, Угорщини до НАТО в 1999 році. Однак відтоді реалії сильно змінилися: Росія сама порушила більшість базових міжнародних угод, зокрема реалізовуючи агресивну політику в Україні та Грузії.
   Другий аргумент Берліна цілком прагматичний, адже створення такої військової бази – це дуже великі американські гроші, зокрема й в економіку регіону, де вона розташовується. Навряд чи Німеччини сподобалася б перспектива конкуренції з боку Польщі, чи ще більше – перенесення однієї з американських баз із Німеччини до Польщі.
   Ще одним важливим фактором є позиція самих американців. Для них зараз європейський регіон не є настільки важливим, як, скажімо, далекосхідний, на який Вашингтон звертає посилену увагу. Утім, навіть якщо припустити, що така база усе ж таки з'явиться, то чи буде згода американських еліт на активні дії у випадку загострення ситуації в регіоні? Це вимагає далекосяжних стратегічних рішень. Навряд чи нинішня адміністрація Дональда Трампа з її ізоляціоністською політикою наважиться на це.


   ПОЛЬСЬКИЙ СИГНАЛ ДЛЯ ЗАХОДУ

   Польща віддавна і на всіх можливих міжнародних майданчиках, у першу чергу на форумах НАТО, говорить про необхідність подальшого оборонного зміцнення східного флангу Альянсу. До цього Варшава закликатиме, зокрема, і на липневому саміті НАТО. Вважаючи США найближчим стратегічним партнером, пов'язуючи з Вашингтоном свої основні надії на гарантування безпеки, не дивно, що Варшава хоче бачити у себе інфраструктуру саме цієї найсильнішої армії світу. Появу в ЗМІ документа про польські пропозиції Вашингтону щодо військової бази можна розглядати як зондування ґрунту під ногами напередодні брюссельського саміту НАТО. Добре знати, що думають ключові актори (США, західні союзники, Росія) з цього приводу. Публічність у цьому випадку варто сприймати не як слабкість, а навпаки – як серйозність намірів Варшави і того, що це питання залишатиметься у неї на порядку денному.
   Варшава таким чином посилає сигнал для противників військової бази в Польщі, аби вони зжилися з цією думкою. І навіть якщо припустити, що витік у ЗМІ інформації усе ж був незапланованим, то навряд чи він завдасть якоїсь серйозної шкоди Польщі. Секретом Полішинеля є те, що Польща хоче мати якомога більше військових баз НАТО на своїй території і, зрозуміло, що готова нести фінансові витрати. У Польщі люблять повторювати, що добре засвоїли уроки XX століття, коли країна залишилася наодинці з двома агресорами а тому воліють “дути на зимне”. На сьогодні, можливість появи великої американської військової бази в Польщі поки навряд чи входить у розрахунок ключових гравців, чи навіть у плани самого Вашингтона. Однак, цю перспективу не можна також назвати цілком нереальною, особливо з огляду на те, наскільки швидко змінюється безпекова ситуація у світі.

©  Україна
     м.Київ
     2015 р. - 2018 р.